Археологи виявили ознаки жахливого ритуалу жертвопринесення.

Археологи, досліджуючи поховання в Хуака Као В'єхо на півночі Перу, виявили людські останки, що відкривають нову сторінку в розумінні жертвоприношень. Серед знайдених були підлітки, які виявилися родичами похованих дорослих.

Більше 1500 років тому в Андському регіоні відбувалася жертвопринесення двох підлітків. Нещодавнє генетичне дослідження підтвердило їхній близький родинний зв'язок з дорослими, похованими поряд із ними. Це відкриття свідчить про те, що ритуали могли включати жертвування членів сім'ї, що раніше не було задокументовано, повідомляє Live Science.

Культура Моче, що розвивалася на півночі Перу в період між 300 і 950 роками нашої ери, славилася своїми складними ритуалами та жертвоприношеннями на честь богів. Однак їхні обряди, пов'язані з жертвами від близьких родичів, залишалися таємницею до недавнього часу, коли відбулося це важливе відкриття.

Археогенетик Ларс Ферен-Шмітц з Каліфорнійського університету в Санта-Крузі підкреслив, що це вперше виявлено генетичні зв'язки між жертвами та їх похованнями. Вона також зазначила, що раніше не існувало доказів, які б свідчили про принесення в жертву підлітків, що мали родинні зв'язки.

У Хуака Као В'єхо, пірамідальній споруді, відкритій у 2005 році, знайшли шістьох похованих. Серед них була високопоставлена жінка, названа сеньйорою де Као. Її оточували троє чоловіків і двоє підлітків. Хлопця та дівчину задушили мотузками з рослинного волокна.

Читайте також: Археологи розкрили незвичну традицію давньої цивілізації.

Генетичні дослідження показали, що молода жінка була племінницею сеньйори де Као, а двоє чоловіків, які також були знайдені, виявилися її братами. Один з них був батьком цієї дівчини. Підліток, який теж став жертвою, був сином одного з братів сеньйори. Це перший зафіксований випадок, коли син приносили в жертву під час похоронів свого батька.

Ці поховання демонструють особливий ритуальний процес, що контрастує з відкритими церемоніями цивілізації Моче. Ферен-Шмітц підкреслює, що удушення могло слугувати методом вшанування людей з високим соціальним статусом. Однак причини таких жертв залишаються неясними. Антрополог Джеффрі Квілтер з Гарвардського університету припускає, що ці ритуали могли бути пов’язані з політичними або конфліктними аспектами.

Подальші дослідження мають з'ясувати, чи були такі жертвоприношення поширеною традицією. Вчені також прагнуть дослідити соціальні чинники, які впливали на ці обряди. Відкриття поглиблює знання про культуру Моче й дає змогу переосмислити роль сім'ї та влади в давніх андських суспільствах.