Спеціалісти в IT зменшили свої зарплатні очікування: які новини з ринку праці -- Delo.ua

42% ІТ-спеціалістів, які були в пошуках нових можливостей, виявили, що зменшили свої очікування щодо зарплати. Багато кандидатів на нову посаду стикаються з затяжним процесом пошуку роботи.

Це засвідчує результати дослідження, яке виконало DOU.

Дослідження включало 3806 IT-спеціалістів з України та інших країн, серед яких 2420 осіб активно займалися пошуком нової роботи протягом минулого року.

Протягом останнього року 53% айтівців в Україні та 61% за кордоном активно шукали нову роботу, що є значним зростанням порівняно з 2023 роком, коли цей показник становив лише 40%.

Серед молодших спеціалістів та стажистів більше 70% активно шукали нові можливості для працевлаштування, тоді як серед спеціалістів середнього рівня та старших фахівців цей показник перевищує 50%. В Україні 34% лідерів та менеджерів були в пошуку нової роботи, тоді як за межами країни цей відсоток досягає 51%.

55% людей, які активно займалися пошуком нової роботи протягом року, змогли знайти нову вакансію. У 2022 році цей відсоток був вищим — 70%. Технічні спеціалісти мали більше успіхів у пошуках роботи в порівнянні з нетехнічними: 56% технічних фахівців в Україні та 55% за кордоном знайшли роботу, тоді як серед нетехнічних спеціалістів ці показники становили 48% і 37% відповідно.

В Україні найбільша частка тих, хто зміг знайти нову роботу, припадає на джуніорів та стажерів — 64% з усіх шукачів. Натомість за кордоном найвищий відсоток серед сеньйорів становить 59%.

Ліди та менеджери стикаються з найбільшими викликами у процесі пошуку роботи: в Україні 50% змогли знайти нову позицію, тоді як за межами країни цей показник становить 47%.

В Україні найлегше нову роботу знайшли фахівці з обробки даних (понад 70%) і маркетологи (62%). Найбільше труднощів мали HR, графічні дизайнери, фінансисти та керівники -- менше 40% з них знайшли роботу.

За кордоном найкраще працевлаштовувались фахівці з даних і DevOps/SRE (понад 70%), а також QA-спеціалісти (63%). Найскладніше було PM, рекрутерам та маркетологам. Серед розробників легше знаходили роботу Back-end і Full stack фахівці.

Шукали нову роботу не тільки ті, хто її втратив. Нині 10% айтівців, які мають фултайм-роботу, активно шукають нову. Ще у пошуку 29% фрилансерів та 25% тих, хто працює парт-тайм. Майже половина фахівців у резерві теж в активному пошуку. Айтівці на оплачуваному бенчі рідше шукають роботу, ніж ті, кому не платять: 39% проти 51%.

У 2023 році тільки 35% українських спеціалістів у сфері IT змогли влаштуватися на роботу протягом місяця, в порівнянні з 49% у 2022 році. Що стосується заробітку за кордоном, то цей показник зменшився з 46% до 32%.

Натомість спостерігається збільшення кількості осіб, які шукають роботу більше двох місяців: в Україні цей показник становить 57%, а серед тих, хто досі не знайшов роботу, – 66%. У інших країнах 63% витратили понад два місяці на пошуки.

DevOps/SRE витрачали найменше часу на пошук роботи, як в Україні, так і за кордоном. В Україні швидше за інших знаходили роботу фахівці з обробки даних та рекрутери, тоді як пошук був довшим для маркетологів, UI/UX/Product дизайнерів та PM. За кордоном процес пошуку роботи був тривалішим для QA-спеціалістів та аналітиків.

В Україні найзначніший обсяг часу на пошук роботи витрачають молодші спеціалісти та стажери, у той час як фахівці з більш досвідом мають схожі терміни пошуку. За кордоном фахівці рівня Senior+ знаходять роботу швидше, ніж молодші спеціалісти або спеціалісти середнього рівня. Проте, для більшості професіоналів у будь-якій країні процес пошуку роботи триває понад два місяці.

І в Україні, і за кордоном трохи швидше знаходять нову роботу ті, хто сам пішов з попередньої роботи.

Ті, хто залишається на своїй нинішній посаді, але активно шукає нові можливості, часто витрачають більше часу на пошуки, ніж ті, хто самостійно прийняв рішення залишити роботу. Можливо, вони мають вищі вимоги до пропозицій, які розглядають.

Процес пошуку роботи вимагає значних зусиль: 43% українських кандидатів та 55% шукачів за кордоном відправили резюме на 20 і більше оголошень про вакансії.

У 2023 році 15% людей не шукали вакансії самостійно, а сподівалися на пропозиції від рекрутерів; нині цей показник знизився до 7%. Найбільше охочих чекати на пропозиції серед фахівців у галузях Data Science, Data/ML/AI Engineering та DevOps/SRE.

В Україні найбільше заявок надходить від спеціалістів у сфері управління проектами (PM), людських ресурсів та розвитку (HR/L&D), а також дизайнерів та UX-експертів. Більше половини з них подаються на понад 20 вакансій. Час, протягом якого триває пошук роботи, впливає на кількість поданих заявок: протягом першого місяця кандидати можуть надіслати до 20 заявок, за півтора місяця – від 10 до 50, а після двох місяців – 20 і більше.

Більшість айтівців, які шукали роботу минулого року, мали хоча б одне співбесіду. Найчастіше проходять від 1 до 5 інтерв'ю -- 46% пошукачів в Україні та 45% за кордоном. В Україні більше співбесід проходять РМ, маркетологи, HR/L&D та фахівці з комунікацій, за кордоном -- QA та аналітики. Інтерни і джуніори мають менше інтерв'ю та шукають роботу довше за більш досвідчених спеціалістів.

Протягом місяця пошуку роботи в IT-індустрії кандидат зазвичай проходить до п'яти співбесід. Якщо процес триває від одного до трьох місяців, кількість інтерв'ю може зрости до десяти, а для фахівців, які шукають роботу понад два місяці, цей показник може перевищити десять. Активність у подачі резюме на відкриті вакансії безпосередньо впливає на кількість проведених співбесід.

У Україні 59% кандидатів, а за межами країни — 55% проходили тестові завдання. Найвища активність спостерігається серед джуніорів та стажерів, де цей показник досягає 81% в Україні. Зазвичай тестові завдання надають спеціалістам у сферах комунікацій, дизайну та маркетингу, тоді як для DevOps/SRE та SysAdmin це трапляється значно рідше.

Live-coding інтерв'ю популярні серед технічних фахівців: 44% українських айтівців та 50% за кордоном проходили їх. Найчастіше ці інтерв'ю для AQA, розробників та Data Science фахівців, а також для Senior спеціалістів.

Методи пошуку роботи в Україні та інших країнах мають багато спільного. Більшість кандидатів оновлюють свої резюме (84%), адаптують профілі на професійних платформах (74%) та активно подають заявки на відкриті позиції (69%).

43% українських пошукачів та 39% за кордоном знизили зарплатні очікування.

Найбільше це зробили SysAdmin, HR/L&D та UI/UX дизайнери, найменше -- DevOps/SRE, фахівці з даних та PM.

Молодші спеціалісти та стажери активно вдосконалюють свої навички: 54% з них займаються навчанням або отримують сертифікати, 31% вивчають англійську мову, а 13% звертаються за порадами до менторів і кар'єрних консультантів.

Упродовж останнього року 70% айтішників, які шукали нову роботу, зверталися до технологій штучного інтелекту. За межами країни цей показник виявився ще вищим — 74%, а серед початківців та стажистів він досягнув 78%. Найбільше ШІ використовується для написання та редагування резюме (50%) і мотиваційних листів (41%). Дизайнери також активно використовують штучний інтелект для створення своїх портфоліо, що перевищує 40%.

Менше поширеним є застосування штучного інтелекту для тестових завдань (26%), кар'єрних порад (22%) та стратегій пошуку роботи (22%). Тренувальні співбесіди проводять лише 15% опитаних, спілкування з рекрутерами - 12%, а пошук вакансій - 8%. Лише 6% звертаються до ШІ під час співбесід.

Основними платформами для пошуку роботи українськими айтішниками є Djinni, LinkedIn і DOU, причому їх популярність практично однакова — близько 80% користувачів скористалися цими ресурсами в минулому році. Найбільший відсоток вакансій був знайдений через Djinni (28%) та LinkedIn (24%), а DOU зайняв третю позицію з 19%.

За кордоном українські айтівці частіше шукають роботу через LinkedIn (87% користувачів), і 38% з них знайшли роботу через цю платформу. Djinni та DOU менш популярні за кордоном, але все ще знаходяться серед трійки найпоширеніших ресурсів для пошуку роботи: 66% користувалися Djinni і 62% -- DOU, з обох сервісів 14% наймів.

Особисті контакти також стали важливим каналом для працевлаштування. В Україні через знайомства знайшли роботу 9%, а за кордоном -- 17%.

Айтівці хочуть більше зворотного зв'язку від компаній, зокрема щодо причин відмови, що є основною проблемою для 55% опитаних. Інші складнощі включають високу конкуренцію (52%), тривалість процесу пошуку та великі проміжки між етапами відбору (45%), низькі зарплати (43%) та недостатню кількість вакансій (42%).

Серед основних труднощів, з якими стикаються кандидати, виділяються високі вимоги до кваліфікації (39%) та потреба працювати в офісі (33%) для фахівців, які не займаються технологіями. Молоді спеціалісти та стажери часто зустрічаються з проблемою неоплачуваних тестових завдань (24%). Ветерани, особливо ті, хто служив у війську, можуть відчувати труднощі в процесі пошуку роботи через існуючі стереотипи або небажання компаній приймати їх на роботу.

Сьогодні 35% респондентів вважають, що знайти ІТ-спеціалістів досить важко, тоді як 34% вказують, що це залежить від конкретних умов. Лише 21% вважають, що цей процес не викликає труднощів.

Основні виклики, з якими стикаються компанії, включають недостатній професійний рівень кандидатів (52%), нерелевантний досвід або технологічний стек у резюме (44%) та брак кандидатів із необхідними навичками (35%). Проблеми, пов'язані з софт-скіллами, вказали 33% опитаних, особливо це стосується представників продуктових компаній.

Зазначимо, що 25% IT-спеціалістів в Україні отримують заробітну плату в межах від $1000 до $2000. Приблизно половина фахівців заробляє до $3000. Натомість лише 9% можуть похвалитися доходом понад $6000.