Чому на наших вулицях стало менше горобців? Вони на пенсії.

Чимало людей вже звернули увагу на те, що в Україні швидко скорочується чисельність горобців, і ця проблема торкається також і європейських країн. Які причини зникнення цього виду птахів та які наслідки можуть виникнути для населення в результаті цього явища?

Нещодавно прогулюючись вулицями Одеси, я з роздратуванням обходив зграї товстих голубів, які стали такими нахабними, що вже не звертали уваги ані на перехожих, ані на котів, які завжди поруч. І раптом мені спало на думку: а де ж горобці, що раніше завжди ділили з ними їжу?

Існує думка про деяких людей, що "він за десять гривень легко впорається з горобцем у полі". А я вже третій рік живу з надією на вигнання ординців, які оточили мій рідний Херсон, тобто в Одесі. Я оглянув порожні гілки дерев - і не побачив жодної птахи.

Заглянувши в Інтернет, я був шокований: виявляється, що горобина страждає не лише в Одесі, а й у містах по всій Україні, а також на рівні всієї Європи.

Цю інформацію підтверджують результати досліджень міжнародної організації з охорони птахів BirdLife International. Науковці встановили, що в Європейському Союзі та Великій Британії в період з 1980 по 2017 рік зникло приблизно 227 мільйонів домових горобців. Цікаво, що минулий, 2024 рік, орнітологи проголосили Роком горобця, але це не принесло жодних полегшень для цих птахів. Вчені вказують на кілька основних причин цієї біди.

Дійсно, ситуація є не просто драматичною, а й трагічною, і вона ще не раз нагадає нам про свою болісну сутність. Горобці виконують надзвичайно важливу роль у природному балансі, і їх зникнення може призвести до серйозних наслідків. Без них почнуть гинути дерева через розмноження шкідливих комах. За даними науковців, під час вирощування одного виводка горобці здатні знищити приблизно 30 тисяч комах. Відсутність цих природних регуляторів призведе до висихання дерев у парках та скверах. Особливо це стосується каштанової молі, яка, позбавлена своїх ворогів, швидко розмножиться. Це призведе до появи рудих плям на кущах і деревах, після чого рослини загинуть.

Існує свіжий історичний приклад, який демонструє, як зникнення горобців може призвести до голоду. Йдеться про події в Китаї наприкінці 50-х років минулого століття. Тоді, під керівництвом комуністичного лідера Мао Цзедуна, була розпочата кампанія проти горобців, які, за словами агітаторів, стали занадто численними. Вони стверджували, що ці птахи завдають серйозної шкоди сільському господарству, поїдаючи врожай зерна. Згідно з оцінками китайського інституту зоології, горобці щороку споживали стільки зерна, що цього було б достатньо, щоб прогодувати 35 мільйонів людей.

План, розроблений у 1958 році, спровокував масову кампанію проти птахів, які вважалися ворогами. Мільйони селян, а також учні шкіл і городяни з усіх куточків країни вийшли на вулиці, виконуючи вказівки влади. Вони голосно кричали, били в барабани та кухонні посудини, махали палками і ганчір'ям, перебуваючи на дахах будівель, щоб налякати горобців і позбавити їх притулку. Серце цих птахів під час польоту билося зі швидкістю до тисячі ударів на хвилину, що вдвічі більше, ніж у спокійному стані. Після кількох хвилин такої тривоги стомлені птахи падали мертвими на землю, чого і прагнули активісти кампанії. Лише в перші дні в великих містах, таких як Пекін і Шанхай, були знищені сотні тисяч птахів, а загальні втрати обчислювалися мільйонами.

Природа виявилася безжальною до китайців, завдавши їм тяжких наслідків. Кампанія зі знищення горобців, яка спочатку здавалася успішною, дійсно призвела до збільшення врожаю зерна, оскільки ці птахи більше не поїдали його. Однак незабаром людство стикнулося з непередбачуваними та катастрофічними наслідками. Відсутність горобців, які контролювали популяції гусениць, сарани та інших шкідливих комах, призвела до їх стрімкого розмноження. Внаслідок цього гусениці та сарана завдали шкоди врожаю набагато швидше і в значно більших обсягах, ніж це робили горобці. Країна опинилася на межі голоду, і в період з 1959 по 1961 рік в Китаї, за офіційними даними, загинуло близько 15 мільйонів людей. Академічні дослідження різняться в оцінках жертв голоду, вказуючи на цифри від 16,5 до 45 мільйонів. Влада врешті-решт визнала свою помилку і розпочала відновлення популяції горобців, закуповуючи їх у сусідніх країнах.

Повернімося до думок експертів щодо причин нинішньої ситуації. Війна триває вже майже три роки, і постійні вибухи змушують пташок шукати безпечні місця для проживання. Кількість приватних осель, де горобці зазвичай гніздяться, зменшується. Багато елеваторів було зруйновано, і значна частина зерна виявилася розсипаною. Ми почали викидати харчові відходи в поліетиленових пакетах, внаслідок чого горобці не мають до них доступу.

В жовтні минулого року київські науковці озвучили ще одну можливу причину зменшення чисельності горобців у столиці, яка, за їхніми підрахунками, скоротилася в п'ятдесят разів за кілька останніх років. Дослідники звертають увагу на регулярне викошування трав у міських зонах та надмірне обрізання дерев. Пташенята живляться комахами, а у зв'язку з частими покосами газонів та видаленням гілок, комахи стали практично невидимими, внаслідок чого зникли і самі горобці.

Вчені підрахували, що з 1500 року на Землі припинили своє існування 73 різні види тварин. Серед них, до речі, мандрівний голуб: від трьох до п'яти мільярдів його особин налічувалося на території Північної Америки. У homo sapiens (людина розумна), що знищила їх, вистачило розуму лише на те, щоб зафіксувати дві дати: у природі цей вид вимер у 1907 році, а останній голуб помер у зоологічному саду міста Цинциннаті (штат Огайо) у 1914 році. Хто на черзі? Невже наш горобець?