Чому у кішок є лапки: науковці розкрили важливий аспект цього питання.

Лапки котиків стали результатом тривалого процесу еволюції, що тривав десятки мільйонів років.

Ті, хто обожнює котів, мають безліч історій про своїх пухнастих друзів і причини, чому вони їх так щиро цінують. Проте, якщо запитати, яка саме риса викликає найбільше захоплення, на першому місці цілком можуть опинитися їхні ніжні, м'які лапки.

Однак науковці стверджують, що мільйони років еволюції не були витрачені на те, щоб ми сьогодні милувалися цими подушечками. Принаймні так висловлює свою думку еволюційний біолог Джонатан Лосос, який працює у Вашингтонському університеті, в інтерв'ю для Live Science.

За його словами, наявність подушечок не є чимось унікальним для кішок, а характерно для всіх представників ряду Хижі (Carnivora), тобто спостерігається і у собак, ведмедів, єнотів, видр та інших.

"Це давня риса. І я підозрюю, що в більшості випадків вона у всіх у них є для однієї й тієї ж мети", -- зазначив Лосос.

За його словами, мабуть, м'які лапки були у спільних предків усіх Хижих та з'явилися близько 50 мільйонів років тому. Тому правильно було б поставити запитання, чому риса з'явилася у цих тварин, а не лише у котів.

Основною функцією котячих подушечок є забезпечення м'якого пересування. Відомо, що кішки можуть падати з висоти і приземлятися без пошкоджень, і це досягається завдяки їхнім унікальним подушечкам. Ці структури складаються з жирової тканини, оточеної колагеновим шаром, що сприяє амортизації ударів об тверду поверхню. Дослідження вказують на те, що під час стискання подушечки набувають більшої жорсткості, що дозволяє ефективніше розподіляти навантаження під час приземлення.

Унікальна структура лапок навіть стала джерелом натхнення для науковців, які працюють над вдосконаленням взуття для парашутистів.

Окрім функції амортизації під час падіння, лапки котів сприяють кращому зчепленню з поверхнею. Зазвичай цю функцію виконують пазурі, але коти зберігають їхню гостроту для більш важливих справ, таких як полювання, лазіння по деревах та дряпання меблів. Тому під час бігу вони в основному покладаються на зчеплення, яке забезпечують подушечки лап, без яких їм було б важко утримуватися на шероховатих або слизьких поверхнях.

Крім того, у подушечках лап є численні нервові закінчення, що робить їх надзвичайно чутливими до температури та текстури. Ви, напевно, зауважили, що котики не дуже люблять, коли їх торкаються в цій зоні? Тепер ви розумієте, чому це так.

Ще однією важливою функцією є процес теплообміну. Завдяки наявності потових залоз, ці структури здатні сприяти підтримці оптимальної температури тіла.

Є також цікавий факт -- подушечки у різних котиків можуть бути різного кольору. Все це диктується рівнем пігменту меланіну, як і колір вовни.

Отже, мільйони років еволюційних змін не мали на меті наше захоплення ними. Проте, ми все одно будемо продовжувати захоплюватися цими явищами.

Якщо ви вважаєте, що еволюція котячих лапок є незвичайною, зверніть увагу на те, що деякі мухи-личинки розвинули "обличчя" на своїх задніх частинах, щоб адаптуватися до життя серед термітів.