"Чорнобильські пси" мають генетичні відмінності, але підвищений рівень мутацій не є причиною - результати дослідження.

Популяція собак, що мешкає в зоні відчуження Чорнобиля, яка вже протягом майже 40 років піддається впливу радіації через аварію на атомній електростанції, має генетичні особливості, що відрізняють її від собак в інших регіонах світу. Цікаво, що собаки, які живуть безпосередньо на території ЧАЕС у Прип'яті, мають свої особливості, які відрізняють їх від представників популяції в Чорнобилі. Хоча точні причини цих генетичних відмінностей досі не встановлені, нові дослідження виявили, що мутації, як вважалося раніше, не є основною причиною генетичної диференціації, про що повідомляє Ifl Science з посиланням на дослідження PLOS One.

Аварія на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року призвела до найбільшого у світі викиду радіоактивних нуклідів і значного підвищення рівня інших токсичних забруднень, зокрема свинцю, миш'яку та азбесту. Через це сотні тисяч людей, які проживали в околицях, були змушені евакуюватися та покинути свої домівки.

Внаслідок подій багато собак опинилися на безлюдній, опроміненій території. Незважаючи на численні виклики, їм вдалося сформувати стійку популяцію, яка продовжує існувати й донині. За новими даними, приблизно 800 напівдиких собак мешкають поблизу Чорнобиля, включаючи деякі з найбільш забруднених зон.

За роки, що минули після катастрофи, "чорнобильські собаки" швидко "еволюціонували", ставши генетично відмінними від інших собак у світі, як показали останні дослідження. Їхній ДНК-профіль настільки змінився, що відмінності таких собак можна побачити, просто подивившись на них. Це на думку дослідників, є відображенням забруднення навколишнього середовища, в умовах якого ці тварини проживали роками.

Чому так відбувається? Раніше вважалося, що причиною такої генетичної диференціації "чорнобильських собак" є підвищений рівень мутацій. Але згідно з новим дослідженням -- це не основна причина.

Вчені провели оцінку посилення мутацій та накопичених змін у двох стабільних популяціях собак, які мешкають у зоні відчуження. Одна з них проживає на території Чорнобильської АЕС, а інша - в місті Чорнобиль. У результаті дослідження не було виявлено жодних доказів, що свідчили б про те, що ці собаки є каталізаторами генетичних змін.

Дослідження підтверджує попередні висновки про те, що собаки, які вільно розводяться на атомній станції, генетично відрізняються від собак, які знаходяться всього за 16 кілометрів звідти - у Чорнобилі. І тим більше такі пси відрізняються від популяції собак за межами АЕС. Однак дослідники не знайшли доказів збільшення частоти мутацій ДНК або збільшення накопичення мутацій між рослинною та міською популяціями.

"У результатах нашого дослідження не виявлено жодних свідчень про зростання частоти мутацій у популяції собак, що мешкають поблизу атомної електростанції, у зв'язку з хромосомними абераціями, змінами в різноманітті мікросателітів або новими алелями. Отже, мутація не є фактором, що зумовлює раніше виявлену генетичну диференціацію між цими двома географічно близькими популяціями собак, які розмножуються самостійно", - зазначають автори дослідження.

Тому справжня причина цього генетичного розмаїття залишається невідомою. Хоча команда дослідників знайшла деякі докази того, що спрямований відбір може відігравати певну роль. Щоб підтвердити це, знадобиться додаткове розслідування.

У той же час, собаки, що мешкають у Чорнобилі, створюють виняткову можливість для вивчення генетичних наслідків радіації, а їх дослідження може принести користь і для інших видів, включаючи людей.

"[Вони] можуть служити ефективними вартовими для впливу на здоров'я людини, спричиненого токсичним впливом навколишнього середовища... Таким чином, чорнобильські собаки є унікальним і цінним ресурсом як моделі для вивчення мутацій людини", - додали дослідники.

Раніше повідомлялося, що крихітні черв'яки, які живуть у Чорнобильській зоні відчуження, виявилися не вразливими до радіоактивного ушкодження. Вчені не змогли знайти у нематод, зібраних тут, ознаки пошкодження геному, які очікувалися за життя в такому небезпечному місці.