Цим планетам для досягнення "ідеального щастя" бракує термоядерного синтезу: відкриття науковців.

Нова теорія пояснює, як могли утворитися десятки загадкових подвійних планет, які виявив космічний телескоп Вебб.

Вчені висловлюють припущення, що загадкові пари блукаючих об'єктів, розмір яких подібний до Юпітера, можуть виникати з ембріональних зірок. Ця теорія намагається пояснити деякі особливості цих масивних об'єктів, відомих як JuMBO, зокрема, чому члени кожної пари знаходяться на значній відстані один від одного. Проте для підтвердження цієї гіпотези необхідні додаткові дослідження. Результати роботи були опубліковані в журналі The Astrophysical Journal, повідомляє Live Science.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Космічний телескоп Вебб виявив безліч об'єктів JuMBO в туманності Оріона, де активно формуються нові зірки. Кожна пара JuMBO складається з двох газових гігантів, маса яких коливається від 0,7 до 30 мас Юпітера. Ці планети не мають зв'язку з жодною зіркою і вільно пересуваються у Всесвіті. Відстань між членами кожної пари становить приблизно від 25 до 400 астрономічних одиниць, що в 25-400 разів більше середнього відстані між Землею і Сонцем.

Існує безліч гіпотез, що намагаються роз'яснити виникнення цих загадкових об'єктів, які мандрують через космос. Всі вони базуються на припущенні, що JuMBO є результатом вже сформованих планет. Проте, дослідники, які провели нове дослідження, вважають, що JuMBO в туманності Оріон не є парами існуючих планет, а скоріше представляють собою ядра молодих зірок, що лише починають формуватись.

Зірки виникають із величезних і щільних хмар, що складаються з газу та пилу, які називаються зоряними ядрами. Коли ядро починає збільшуватися, воно піддається гравітаційному стисненню, в результаті чого формується нова зірка, відома як протозірка. Якщо зоряне ядро розпадається на кілька частин, це може призвести до утворення подвійних або навіть потрійних зоряних систем.

У космосі існують місця, такі як туманність Оріона, які переповнені величезною кількістю масивних зірок, що випромінюють потужну енергію. Двадцять років тому була висунута теорія, що це випромінювання може негативно впливати на ядра зоряних об'єктів, знімаючи їх зовнішні шари. В результаті цього формуються об'єкти з меншою масою. Таким чином, замість зірки можуть виникнути планета, газовий гігант або коричневий карлик. Останні отримали назву "невдалі зірки", оскільки їм не вистачає маси, щоб ініціювати термоядерний синтез у своїх ядрах.

Автори нещодавнього дослідження вирішили дослідити, чи може той самий механізм формувати JuMBO. Вчені встановили, що відстані між компонентами JuMBO нагадують відстані між зірками в подвійній системі, де маси обох зірок близькі до маси Сонця. Це вказує на те, що йдеться про невеликі зірки.

Ця характеристика JuMBO від подвійних коричневих карликів в інших місцях Чумацького Шляху, які розділені лише кількома відстанями від Землі до Сонця.

Дослідники висловили припущення, що зоряне ядро сформувало подвійну систему зірок, проте потужне випромінювання однієї з масивних зірок призвело до втрати значної частини маси об'єктів у цій системі.

Моделювання засвідчило, що в таких умовах дійсно виникають подвійні об'єкти, які характеризуються масою та відстанню між ними, подібно до JuMBO. Дослідження вказує на те, що інтенсивне випромінювання сусідніх масивних зірок може спровокувати перетворення розвиваючихся подвійних зірок на блукаючі планетарні пари. За новою теорією, саме так виникають JuMBO.

Додаткові дані допоможуть підтвердити цю теорію, кажуть учені. Хоча вони не виключають того, що JuMBO можуть виникати інакше, адже про ці об'єкти є ще дуже мало інформації.

Як повідомляв журнал Фокус, NASA продемонструвало суттєві зміни, що відбулися на Юпітері, Сатурні, Урані та Нептуні протягом останнього десятиріччя. Завдяки спостереженням, проведеним за допомогою телескопа Хаббл, вчені зібрали величезний обсяг наукової інформації про атмосферні характеристики цих чотирьох гігантів Сонячної системи.

Фокус також повідомляв, що китайський надзвуковий літак досяг швидкості, яка в 6,5 разів перевищує швидкість звуку. Короткий тестовий політ прототипу пасажирського надзвукового літака став важливим кроком у розв'язанні значної проблеми для авіаконструкторів.