Не поспішайте з конями, або чому Федерація боксу України обирає вірний шлях | Коментарі Україна

Сьогодні український бокс - це більше, ніж просто спорт. Нещодавня перемога Олександра Усика над Деніелем Дюбуа на Уемблі в Лондоні яскраво підтверджує це. Це про незламну силу духу, про волю та національну самосвідомість. Олександр Усик став сучасним символом колективної гордості для кожного українця в умовах російсько-української війни. Його перемога уособлює стійкість українського народу та невпинне прагнення до свободи.

Незважаючи на це, Україні в майбутньому необхідні суттєві зміни у боксі, які можуть бути реалізовані лише за умов належного розвитку аматорського боксу. Саме цей шлях пройшов Усик, ставши професійним боксером після важкого досвіду в аматорських змаганнях та здобувши яскраву перемогу на Олімпійських іграх у Лондоні 2012 року.

Нагадаю, що за розвиток аматорського боксу в Україні відповідає Федерація боксу, яка за останні 30+ років переживала різні турбулентні часи. Протягом значного періоду часу Федерація була вотчиною ураїнського політичного істеблішменту в особі одіозного регіонала Володимира Продивуса, який не просто монополізував всі процеси, але й вважав громадське об'єднання своєю особистою власністю. Це старндартна совкова практика в українському спорті, коли Федерації очолюють політики, які до спорту мають таке ж саме відношення, як і до політичної діяльності.

У 2024 році новим Президентом Федерації боксу України став Олег Ільченко, який вже має річний досвід керівництва. Протягом цього періоду ФБУ активно реалізує трансформаційні заходи, підкреслюючи не лише свою прозорість, але й ініціюючи низку соціальних проєктів, що є важливим аспектом. На відміну від свого попередника Продивуса, Ільченко не має політичного бекграунду. Він зміг сформувати нову команду професіоналів та привернути увагу суспільства до важливих соціальних питань, пов'язаних з українським боксом. Спортивна складова також зазнала суттєвих змін: українські боксери нещодавно отримали сучасне обладнання для фізичної підготовки в Конча-Заспі, а їхній стан постійно контролюється психологами, реабілітологами, нутріціологами та дієтологами. Тренерський склад використовує інноваційні методики підготовки спортсменів. Ці зміни, без сумніву, принесуть результати в майбутньому, оскільки новий підхід, заснований на наукових принципах, є запорукою успіху українського боксу в тривалій перспективі.

Світ великий і різноманітний, тому Федерація боксу України організовує збори та змагання для нашої команди не лише в Іспанії, Угорщині та Румунії, але й активно залучає країни Азії, такі як Таїланд, Узбекистан і Казахстан. Цей досвід не лише збагачує культурний обмін між спортсменами, але й сприяє популяризації українського боксу. Крім того, це відкриває перед українськими боксерами нові горизонти, дає змогу змагатися з кращими, підвищуючи їхній менталітет переможців.

Актуальним також є питання інтеграції до World Boxing, і ФБУ вже перебуває на завершальному етапі вступу до цієї новоствореної організації. Я вже згадував про це раніше, і тепер усі розумні та адекватні представники боксерської спільноти усвідомлюють важливість цього кроку, за винятком невеликої групи незадоволених маргіналів на чолі з "трьохголовим орлом" - Котєльніком, Калашніковим та Карабіном, які своєю бездіяльністю фактично сприяють Москві. Але, як говорив цар Соломон: "Все минає, і це також мине".

У своєму блозі я також згадував про соціальні проекти ФБУ, такі як UBF Awards та ініціативу "Боксери - ветеранам!". Однак команда Ільченка вирішила вийти на новий рівень. ФБУ уклала важливий меморандум про співпрацю з Міністерством у справах ветеранів. Основною метою цієї тривалої співпраці є повернення ветеранів до активного життя та підвищення їх фізичної і психологічної витривалості. Ця ініціатива реалізується відповідно до Стратегії ветеранської політики, запланованої до 2030 року.

Федерація боксу України (ФБУ) ініціювала значний проєкт під назвою "Амбасадори", який має на меті популяризувати бокс, акцентуючи увагу не лише на його спортивній складовій, а й на соціальній місії, що є вкрай важливою. Важливим аспектом цього проєкту є реабілітація учасників російсько-української війни через спорт. Варто зазначити, що вже вдалося сформувати сильну команду амбасадорів, до складу якої входить Таня Яловчак, яка під егідою ФБУ та Tytanovi організувала сходження українських ветеранів на Говерлу.

Олександр Гвоздик невтомно надихає молодих боксерів до нових досягнень та акцентує значення спорту у формуванні національної ідентичності. Денис Берінчик слугує справжнім прикладом патріотизму для молоді. Ветеран з KRAKEN, Саша Дашко, активно займається питаннями реабілітації українських військовослужбовців, які зазнали травматичних ампутацій. Він постійно наголошує, що "воїн, який повертається до спорту, демонструє: нове життя після травм можливе, а його досвід є безцінним для тих, хто шукає натхнення, прагне відновлення або просто вірить у силу свого характеру."

Безумовно, така прозора та активна діяльність Федерації боксу України та її керівництва не могла залишитися без критики з боку "старих" совкових функціонерів, які постійно прагнуть підривати репутацію єдиної боксерської організації. Ситуація дійшла до того, що ці особи, керуючись своїми викривленими амбіціями, створили дублюючу фіктивну організацію під назвою АБУ, намагаючись посіяти розбрат і, таким чином, підтримувати путіна. Проте мудрий український народ і боксерська спільнота все це бачать і усвідомлюють.

ФБУ - це єдина легітимна та визнана боксерська організація (НОК, Мінмолодьспорту, боксерська спільнота аматорів, боксери-професіонали на олі з Усиком), яка гідно представляє український бокс. І поки "собаки лають, Караван іде".

Важливу роль у цьому прогресі ФБУ відіграли Олег Ільченко та Олександр Манчак. Вони не лише створили потужну команду однодумців, а й спокійно і впевнено, без зайвого піару, працюють над розвитком українського боксу. Їх підхід заслуговує на повагу. Оцінювати їхню діяльність можна буде лише після Олімпійських ігор-2028 у Лос-Анджелесі. Як говорить відомий вислів: «не підганяйте коней».