Два десятиліття без Шенгену: шведський уряд обмежує доступ російських науковців до Європи.

Після початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну, шведські урядові органи посилили контроль за російськими науковцями, зайнятими у технічних сферах. Це призвело до збільшення випадків депортацій та тривалих заборон на в'їзд до Шенгенської зони.

Цю інформацію надає T-invariant.

Протягом останніх двох років Шведська міграційна служба спільно з SÄPO (шведською службою безпеки) суттєво посилила контроль над російськими науковцями, які проживають у Швеції або бажають отримати статус постійного резидента. Все частіше ці дослідники стикаються не лише з відмовами у продовженні їхніх документів, а й із тривалими заборонами на в'їзд до всіх країн Шенгенської зони.

Згідно з результатами журналістського розслідування, найбільше ризикують фахівці в галузях математики, фізики, інженерії, біології, хімії та інформаційних технологій. При цьому, основна причина відмови, як правило, залишається сталою — їхня наукова діяльність "представляє загрозу для безпеки Швеції".

"Найбільше тривожить те, що ці рішення приймаються на основі конфіденційних матеріалів, зміст яких залишається невідомим як для самих науковців, так і для їхніх адвокатів, а також для судових інстанцій," - зазначає соціолог та історик Дмитро Дубровський, який вивчає процеси міграції в науковій сфері.

Найбільш резонансною стала ситуація з математичкою Дар'єю Руднєвою, якій загрожує депортація та 20-річна заборона на в'їзд до Шенгенської зони. Дар'я, що займалася теоретичними дослідженнями в галузі топологічних квантових комп'ютерів, ніколи не мала доступу до конфіденційних матеріалів. Її робота отримала підтримку від нобелівського лауреата Френка Вільчека та члена Нобелівського комітету Торша Ханса Ханссона, які підтвердили теоретичний характер її наукових розробок.

"На співбесіді у SÄPO мені навіть не ставили питань про моє дослідження. Але вони вирішили, що моя робота становить загрозу безпеці Швеції", -- розповідає Дар'я.

Ситуація з Дар'єю не є єдиною. Протягом останніх двох років спостерігається значне зростання кількості справ, які міграційна служба передає до SÄPO. У 2022 році таких справ було 296, у 2023 році – 424, а у 2024 році ця цифра вже досягла 593.

Артем (журналісти змінили ім'я науковця для збереження анонімності, також інші імена в матеріалі були модифіковані) — інженер у галузі транспортної безпеки, отримав відмову у в'їзді та 10-річну заборону на в'їзд до Шенгенської зони, незважаючи на те, що займався розробкою цивільних автомобільних продуктів.

"Моя компанія навіть надіслала листа на мою підтримку, в якому було вказано, що я не мав доступу до критично важливих для безпеки Швеції даних. Проте, ні міграційна служба, ні суд не вжили жодних заходів у цій справі," -- ділиться він.

Віталій, що займався аеродинамікою в цивільній авіації, також отримав відмову і 5-річну заборону на діяльність.

"Я займаюся публічним дослідженням у сфері цивільної авіації, яка є основою фундаментальних наук і абсолютно не може вважатися небезпечною," - підкреслює він.

Ситуація для родин з дітьми є особливо важкою. Катерина, чий чоловік займається ядерною фізикою, ділиться своїми переживаннями: "Наша старша донька навчалася шість років у шведській школі, а тепер їй доводиться переїхати з татом до Росії. Наш син має інвалідність, у Швеції він ходив до спеціалізованої школи і регулярно проходив курси реабілітації. Ми ухвалили рішення, що він залишиться зі мною, поки я намагаюся зберегти наш статус."

Дмитро Дубровський висловив думку, що після приєднання до НАТО шведська служба безпеки виявилася під значним тиском. "Їх можна зрозуміти, адже обсяг їхньої роботи суттєво зріс. Проте Швеція явно перебільшує, приділяючи надто багато уваги контролю доступу до конфіденційної інформації про російських і білоруських науковців", – зазначив він.

Експерти вказують на проблему закритості процесу: рішення ухвалюється на основі документа, який є секретним навіть для правової системи.

"У підсумку ми не тільки не знаємо, на підставі чого зроблені всі далекосяжні висновки, але й -- як наслідок -- не можемо це оскаржити", -- пояснює Дубровський.

Ця ситуація може мати значний вплив на академічну мобільність. Обмеження на в'їзд до Шенгенської зони часто призводять до того, що науковці не можуть отримати візи для подорожей до інших розвинених країн.

"Я втратив позицію дослідника у Великій Британії: відмовився, бо віза коштує дорого, а ймовірність отримати відмову дуже велика через заборону на в'їзд до Шенгенської зони", -- розповідає Артем.

Згідно з інформацією, яку отримали журналісти, група людей, що постраждали від дій шведської міграційної служби, прагне подати колективні позови до міжнародних судових інстанцій.