Генетичну таємницю рудого забарвлення котів розгадали після 60 років досліджень.

Після 60 років пошуків генетики нарешті ідентифікували ген, який відповідає за рудий окрас домашніх котів.

Два автономні дослідницькі групи виявили, що насичений рудий відтінок шерсті наших домашніх улюбленців, ймовірно, виникає через нестачу певного сегмента ДНК в некодуючій частині геному котів.

"Це була справжня генетична таємниця, своєрідна головоломка," -- зазначив Ґреґ Барш, генетик зі Стенфордського університету, у своєму коментарі для видання Science.

Барш і його команда виявили, що у котів з рудим хутром шкіра виробляє РНК від гена Arhgap36 у 13 разів більше, порівняно з котами без рудого волосяного покриття. Намагалися знайти мутацію в білковій ділянці цього гена, але дослідники виявили, що відсутність певної послідовності перед геном є причиною його підвищеної активності.

У всіх рудих котів з бази даних, що налічує 188 особин, була виявлена делеція розміром 5 кілобаз. Серед них 145 котів були рудими, 6 триколірними (каліко/черепаховими) та 37 котів, які не мали рудого забарвлення.

Як і передбачалося, мутація знаходиться на Х-хромосомі, що дає змогу зрозуміти відмінності в забарвленні між статями. Переважна більшість рудих котів є самцями, тоді як самки, які мають руду шерсть, зазвичай відрізняються різноманітним кольоровим візерунком.

У котів-самців із цією мутацією, яка передається через єдину Х-хромосому, проявляється однорідний рудий окрас. У самок із двома Х-хромосомами одна з них у кожній клітині випадково деактивується. Це призводить до того, що на ділянках, де активна Х-хромосома з мутацією, розвивається рудий колір шерсті, що чергується з іншими кольорами.

Дослідники підтвердили, що підвищений рівень експресії гена Arhgap36 у рудих котів призводить до зміни пігментації з темно-коричневої на рудо-жовту.

Обидві статті зараз розміщені в Інтернеті і чекають на рецензію на bioRxiv тут і тут.