Величезна качка видає звуки в океані: дослідники вважають, що цей загадковий шум нагадує "спілкування левіафанів".
Більше шістдесяти років тому вчені вперше вловили загадковий звук в антарктичних водах, і з тих пір намагаються розкрити секрет його появи.
Десятиліття тому, в 1960 році, у водах Антарктиди люди вперше почули дивний звук: повторюваний шум, схожий на крякання величезної качки. Відтоді минуло понад 60 років, але вчені все ще перебувають у пошуках того, що могло б пояснити появу цього дивного звуку, пише Science Alert.
За словами вченого-океаніста Росса Чепмена з Університету Вікторії в Канаді, попри роки досліджень, у вчених усе ще немає повної відповіді. Водночас учені визнають, що нова робота з аналізу звуків біокачок передбачає, що те, що їх видає, насправді веде розмову.
У "Фокус. Технології" тепер є власний Telegram-канал! Приєднуйтеся, щоб бути в курсі найновіших та найцікавіших новин з галузі науки!
Дослідники виявили, що кілька мовців перебувають у різних точках океану і всі вони видають ці звуки. Найцікавішим здається те, що звуки справді схожі на розмову: коли говорив один, інші мовчали, наче слухали. Потім перший промовець замовкав і слухав відповіді інших.
Світовий океан вкриває більшу частину поверхні нашої планети і є найменш вивченим місцем на Землі. Земні океани надзвичайно великі та глибокі, а тому нам так складно їх досліджувати. Часто кажуть, що ми знаємо про Марс більше, ніж про морське дно. Тож не дивно, що там ховаються речі, яких ми не бачили, і поведінка тварин, яку ми не можемо ідентифікувати.
Перші загадкові звуки були зафіксовані в антарктичних водах, а пізніше – біля західного узбережжя Австралії. Протягом багатьох років дослідники намагалися розкрити цю загадку, і врешті-решт їм це вдалося: через понад 50 років та безліч міток, у 2014 році вчені змогли зв’язати появу таємничих звуків із антарктичними смугастиками (Balaenoptera bonaerensis). Проаналізувавши дані з міток, вони виявили, що ці кити видавали звуки, які нагадували записи біокачки.
Здавалося б, таємницю розкрито, але за словами Чепмена, не все так просто. Схожі звуки також були зафіксовані та в інших океанах Землі й не були пов'язані зі спостереженням тварини. Вчені вважають, що звуки могли видавати та смугастики, проте цілком можливо -- це був зовсім інший кит.
Чепмен разом із командою дослідників досліджував акустичний ландшафт Південного океану з 1980-х років. Під час своїх спостережень вони виявили, що звуки біокачки, а також її більш високочастотного родича — біогуся, чулися по всій Австралії та Новій Зеландії. На основі отриманих записів науковці з'ясували, що ці звуки походять від морських тварин.
Вчені підкреслюють, що спочатку їм було важко прийняти, що звук має біологічне походження. Проте, продовжуючи свої дослідження, вони щодня виявляли нові аспекти звуку в океані, поступово заглиблюючись у зібрані дані. Отримані результати вражали і захоплювали.
Чепмен підкреслює, що, навіть якщо загадка походження звуку була розгадана і його дійсно видають смугасті, в ньому все ще залишається елемент таємниці. По-перше, науковці досі не можуть з'ясувати, для чого ці звуки створюються. Проте команда впевнена, що характер записів, які їм вдалося отримати разом з колегами, свідчить про те, що це може бути формою обміну думками чи спілкування. Але мета цього спілкування залишається невідомою.
Попри те, що нам все ще невідомо про що саме говорили кити Чепмен з колегами вважають, що подальші дослідження, можливо, допоможуть розкрити цей секрет.
Раніше видання Фокус повідомляло, що дослідники провели 20 хвилин спілкуючись з "інопланетянином", який з'явився в океанських водах: які теми обговорювали?