Коли відбулася найпотужніша магнітна буря: дослідники поділилися інформацією про її впливи.

Нове наукове дослідження виявило докази потужної сонячної бурі, яка істотно вплинула на нашу планету. Аналізуючи річні кільця дерев та зразки льоду, вчені змогли зафіксувати наслідки цього космічного явища, яке справило значний вплив на атмосферні умови Землі.

Подія стала найінтенсивнішою з відомих на сьогодні, суттєво перевершуючи всі зареєстровані в історичний період. Деталі розповіло видання Science Alert.

Найбільш жахлива магнітна буря.

Приблизно 14 300 років тому на нашій планеті сталася подія, що мала космічний масштаб і залишила помітний вплив на геологічні та біологічні системи. Вчені, аналізуючи скам'янілі дерева та зразки з льодових кернів, виявили свідчення потужної геомагнітної бурі, яка трапилася близько 12 350 року до нашої ери.

Нове дослідження, яке використовує кліматохімічну модель SOCOL:14C-Ex, виявило, що наша планета зазнала потужного удару хвилі сонячних частинок, викликаної масивним викидом з Сонця. Ця подія стала найзначнішою геомагнітною бурею, зафіксованою шляхом непрямих спостережень.

За інформацією космічного фізика Ксенії Голубенко з Університету Оулу у Фінляндії, сила цієї події була більш ніж у 500 разів вищою, ніж під час бурі 2005 року, яка вважається однією з найпотужніших за всю історію сучасних супутникових спостережень.

Що таке геомагнітна буря і які її потенційні ризики?

Геомагнітна буря виникає, коли потужний викид корональної маси із Сонця - мільярди тонн плазми, переплетеної з магнітними полями - досягає Землі. Унаслідок цього можуть виникати порушення в роботі технічних систем: від супутників і GPS до енергомереж.

Історія містить численні приклади руйнівних наслідків сонячних бур. Найбільш відома подія сталася у 1859 році, коли буря Каррінгтона зламала телеграфні мережі, викликавши численні пожежі та панічні настрої. А вже в 1989 році інша потужна буря призвела до серйозних збоїв в електропостачанні.

Проте, виявилося, що наше Сонце має потенціал для ще більш вражаючих явищ — просто вони виникають досить рідко і залишаються непоміченими в природних записах.

Якими були стародавні сонячні спалахи?

Одним з надійних показників космічних явищ є радіоактивний ізотоп вуглецю-14, що виникає в атмосфері в результаті впливу високоенергетичних часток. Цей ізотоп накопичується в деревині, льодовиках та кістках живих істот, що дає можливість точно визначити час, коли його концентрація зросла.

Саме аномально високий рівень вуглецю-14 у деревних кільцях став ключем до розпізнавання бурі, що відбулася майже 14 000 років тому. Аналогічні сплески були зафіксовані й у 774, 994, 660 до н.е. та інших роках, але жодна з них не зрівняється з масштабом події 12 350 року до н.е.

Щоб точно оцінити силу давньої бурі, науковці створили вдосконалену кліматичну модель, яка вперше вийшла за межі голоцену - епохи стабільного клімату, що триває останні 12 000 років.

Після успішного тестування на бурі 774 року, модель застосували до даних 12 350 року до н.е. - і вона підтвердила: це найбільший сонячний шторм, про який відомо людству.

Проблема майбутнього: чому це актуально в наш час

За словами дослідників, розуміння масштабів подібних подій критично важливе для оцінки ризиків, які становлять сонячні бурі для сучасної інфраструктури. Супутники, енергосистеми, зв'язок і навіть фінансова логістика - усе це може зазнати серйозних порушень у разі повторення подібного космічного явища.

Ця подія визначає новий рівень ризиків, який людство повинно враховувати при розробці систем безпеки. Хоча вона сталася більше ніж 14 тисяч років тому, її наслідки досі говорять до нас через деревину та лід, слугуючи нагадуванням про ту потужність, яку ми ще не повністю зрозуміли.

Раніше OBOZ.UA повідомляв про найбільш інтенсивні сонячні спалахи, зафіксовані у 2025 році, а також аналізував їхній вплив на нашу планету та можливі терміни виникнення магнітних бур.