Коли магнітне поле суттєво ослабло: як первісні люди змогли вижити без сонцезахисного бар'єру.

Лашампська подорож могла суттєво змінити поведінку людей десятки тисяч років назад.

Приблизно 41 тисячу років тому, внаслідок Лашампської екскурсії — серйозного зменшення магнітного поля Землі — древні люди опинилися під впливом сонячної бурі, яка суттєво вплинула на їхнє виживання. Цю інформацію повідомляє Dailygalaxy.

Нове дослідження, нещодавно опубліковане в журналі Science Advances, показало, що масштабна геомагнітна подія - Лашампська екскурсія - могла безпосередньо вплинути на поведінку людей десятки тисяч років тому.

Відзначається, що під час Лашампської екскурсії магнітне поле Землі втратило до 90% своєї потужності, що призвело до практично повної втрати захисту атмосфери від сонячного вітру та космічного випромінювання. На відміну від повних інверсій магнітних полюсів, які відбуваються приблизно кожні кілька сотень тисяч років, це явище являло собою колапс дипольного поля: магнітне поле розпалося на декілька ослаблених міні-полюсів, розкиданих по поверхні планети.

Внаслідок руйнування магнітосфери частинки сонячного випромінювання, які зазвичай відхиляються магнітним полем Землі, почали активно проникати на її поверхню. Це призвело до появи яскравих полярних сяйв, які стали помітними навіть на значній відстані від полярних регіонів, а також до збільшення ультрафіолетового випромінювання. Хоча ці явища були змодельовані на основі палеомагнітних і ізотопних даних, новизна полягає в інтеграції космічних подій з археологічними артефактами.

Група археологів та геофізиків провела дослідження змін у поведінці доісторичних людей та неандертальців, які могли співпадати з періодом Лашампської екскурсії. Основну увагу фахівці зосередили на Європі, де магнітне поле зазнало найбільшого ослаблення. Як виявилося, в той час місцеві жителі почали активніше використовувати печери для захисту від ультрафіолетового випромінювання.

Археологічні горизонти того періоду демонструють наявність свідчень використання шкіряного одягу, виготовленого за допомогою кістяних голок. Це вказує на адаптацію людей до підвищеного рівня випромінювання шляхом захисту шкіри. Крім того, спостерігається збільшене використання охри, ймовірно, як примітивного засобу для захисту від сонця.

Хоча прямих свідчень впливу випромінювання на поведінку людей не існує, збіги у часі, географії та адаптивних змінах натякають на можливу причинно-наслідкову залежність. Це створює нову перспективу на ранніх людей, які постають не тільки як творці інструментів, а й як ті, хто змогли адаптуватися до космічних змін.

Науковці наголошують, що процес Лашампської екскурсії не був однією раптовою катастрофою, це радше довготривала криза - поєднання випромінювання, кліматичних коливань і міжвидової конкуренції, що разом вплинули на хід людської еволюції.

Ці результати важливі як для нашого часу, так і для майбутнього, зазначається в статті. У світлі нинішньої залежності від супутникових технологій, електромереж та цифрових інфраструктур, ми стаємо ще більш вразливими до геомагнітних явищ. Тому досвід давніх цивілізацій у боротьбі з космічними загрозами може надати корисні поради щодо підготовки до подібних викликів у майбутньому.

Як повідомляв раніше УНІАН, мільйони років тому Земля стала майже непридатною для життя. Йдеться про пермсько-тріасове масове вимирання, або Велике вимирання, що відбулося близько 252 мільйонів років тому і призвело до того, що майже всі форми життя на Землі були знищені. НАуковці з'ясувалт, що воно було спричинене потужним виверженням вулкана на території сучасного Сибіру. Його результатом стало викидання в атмосферу величезної кількості розплавленої породи та вуглекислого газу.

Крім того, стало відомо, що в Канаді можна побачити найдревніші частини нашої планети. Учені дослідили гірські породи на півночі провінції Квебек і дійшли висновку, що вік деяких з низ становить 4,16 мільярда років, що дозволяє зазирнути аж на початок історії Землі.