Лікар з Єльського університету не приймав душ протягом восьми років. Ось його аргументи на користь того, чому вам варто спробувати жити так само.

Чому медичний спеціаліст рекомендує обмежити частоту прийняття душу?

Лікар із охорони здоров'я та викладач Єльського університету Джеймс Хамблін поділився особистим і професійним досвідом щодо щоденного використання гігієнічних засобів, кидаючи виклик загальноприйнятим уявленням про чистоту.

Хамблін відмовився від щоденних душів вже більше восьми років тому. Це не було спонтанним або радикальним рішенням, а наслідком ретельного аналізу того, як засоби для гігієни впливають на стан нашої шкіри.

Він зазначає, що часте застосування мила, шампунів і дезодорантів може негативно впливати на мікробіом шкіри — унікальну екосистему корисних бактерій, що забезпечують баланс шкірного покриву. Цей мікробіом є важливим для захисту від різних інфекцій та підтримки загального стану здоров'я нашої шкіри.

Спочатку Хамблін проходив через те, що він називає періодом адаптації. У перші кілька місяців відсутності звичного душу він відчув, що запах його тіла став інтенсивнішим. Проте з часом цей аромат зник.

В кількох бесідах він розповів, як його організм адаптувався до нового стилю життя, і тепер він відчуває себе більш здоровим та збалансованим. Його сучасна рутина зосереджена виключно на очищенні за допомогою води, повністю відмовляючись від мила та інших хімічних засобів.

Одне з найсуперечливіших висловлювань лікаря полягає в тому, що "ми дотримуємося гігієнічних процедур лише через звичку". Це підкреслює, що чимало людей займаються миттям не з медичних причин, а під впливом соціальних стандартів.

Ця концепція ставить під сумнів традиційні погляди на особисту гігієну і порушує важливі питання щодо нашого розуміння того, що таке "чистота".

У своїй книзі під назвою "Чистота: нова наука про шкіру" Хамблін продовжує цей підхід, ставлячи під сумнів сучасні стандарти гігієни.

Він стверджує, що надмірна чистота може бути шкідливою для здоров'я шкіри, і пропонує переглянути роль, яку засоби гігієни відіграють у нашому житті. Завдяки своїм дослідженням і особистому досвіду він прагне сприяти ширшому обговоренню того, як ми дбаємо про свою шкіру та що насправді означає бути чистим.

Реакція громадськості була неоднозначною; у той час як одні підтримують її інноваційний підхід і стверджують, що менше покладаються на хімічні речовини, інші скептично і навіть стривожено ставляться до ідеї відмовитися від регулярного душу.

Ця розмова акцентує увагу не лише на наших щоденних звичках, пов'язаних із особистою гігієною, а й на тому, як культурні та соціальні норми суттєво формують ці практики.