Марсохід Curiosity вивчає стратифіковані гірські породи та перевіряє нову версію системи AEGIS.

Під час чергового дослідницького дня на поверхні Марса марсохід Curiosity натрапив на захоплюючий геологічний феномен — яскраво виражену шаруватість гірських порід у своїй робочій зоні. Ця особливість рельєфу створила певні технічні труднощі для наукової команди, яка повинна була знайти безпечне місце для використання спектрометра альфа-частинок рентгенівського випромінювання (APXS) та камери Mars Hand Lens Imager (MAHLI).

Інженери, які керують марсоходом, успішно виконали своє завдання, обравши безпечне місце на вершині помітної скелі, що знаходиться трохи вище і зліва від центру робочої зони. Після отримання схвалення від системи планування та управління ресурсами (SRAP), Curiosity приступив до дослідження цієї обраної цілі.

Головною ціллю досліджень стала точка під назвою "Телескоп Гейла", названа на честь відомої астрономічної обсерваторії, розташованої на північний захід від Сан-Дієго, Каліфорнія. Цей телескоп був революційним досягненням свого часу, його розробка та введення в експлуатацію тривали протягом 1920-х, 30-х та 40-х років минулого століття.

План дій марсохода передбачав детальне вивчення "Телескопа Гейла" за допомогою інструментів APXS і MAHLI. Крім того, були здійснені фотографії об'єктів "Пуерто Суело" та "Потреро Секо" за допомогою камери Mastcam. Особливу увагу приділили дистанційному спостереженню об'єкта "Тороте Боул", який знаходиться на відстані приблизно одного кілометра, використовуючи пристрій ChemCam. Марсохід також провів візуальний аналіз та хімічне дослідження шаруватої породи "Віялова пальма", розташованої неподалік від "Телескопа Гейла", застосовуючи лазерний спектрометр LIBS. Після завершення цих досліджень Curiosity перемістився на 23 метри, готуючись до триденного плану роботи на вихідних.

Другий сол (марсіанський день) у рамках нинішньої місії передбачав отримання знімків за допомогою навігаційної камери та фіксацію відео надгоризонтних явищ. Проте ключовою подією цього дня стало тестування оновленої версії системи AEGIS (Автономне Дослідження для Збирання Підвищених Наукових Даних). Це програмне забезпечення дає можливість марсоходу самостійно визначати об'єкти для аналізу за допомогою ChemCam, поки чекає на подальші команди з Землі.

Однією з ключових новацій оновленої версії AEGIS є здатність команди марсохода отримувати інформацію про ціль, обрану ровером, ще до проведення безпосереднього спостереження на поверхні Марса. Це значно покращує планування робочих вихідних, дозволяючи більш раціонально використовувати наукові інструменти та ресурси марсохода.

Дослідження шаруватих порід має особливе значення для розуміння геологічної історії Марса. Кожен шар - це окрема сторінка літопису планети, що містить інформацію про умови навколишнього середовища, які існували під час формування цих відкладень. Подібні геологічні структури можуть свідчити про присутність води в минулому, зміни клімату та інші важливі процеси, що відбувалися на поверхні Червоної планети.

Розширення автономних функцій марсохода завдяки оновленню системи AEGIS є значущим досягненням у сфері планетарних досліджень. Тепер космічний апарат може самостійно визначати об'єкти для дослідження, що не лише підвищує ефективність наукових спостережень, але й дозволяє швидко реагувати на цікаві геологічні особливості, без потреби чекати на команди з Землі.

Поточні дослідження Curiosity продовжують збагачувати наше розуміння марсіанського середовища та його еволюції. Кожен новий день спостережень додає важливі деталі до загальної картини історії Марса, допомагаючи вченим розкривати таємниці минулого цієї загадкової планети.