Практично всі мови планети підпорядковуються одному принципу: дослідники досі не можуть зрозуміти, чому це так.

Закон Ципфа демонструє, що в більшості мов частота вжитку слів слідує певному розподілу, характерному для силових законів. Інакше кажучи, найчастіше вживане слово зустрічається приблизно вдвічі частіше, ніж друге за популярністю, утричі частіше, ніж третє, і так далі. Цей принцип спостерігається у всіх мовах, від англійської до мандаринської, і, що цікаво, навіть у таких нерозшифрованих текстах, як Манускрипт Войнича, стверджує IFL Science.

У Фокус.Технології стартував власний Telegram-канал! Приєднуйтесь, щоб завжди бути в курсі найновіших і найцікавіших подій у науковому світі!

Ця модель розподілу частот слів не відповідає нашим уявленням. Здається логічним, що слова повинні використовуватися більш рівномірно, проте мова підпорядковується певним математичним закономірностям. Незрозуміло, чому таке явище спостерігається надзвичайно широко, навіть за межами окремих творів, таких як "Походження видів" Чарльза Дарвіна.

Різні теорії намагаються пояснити цю лінгвістичну дивину. Сам Ципф припустив, що це може бути наслідком балансу між мінімізацією зусиль для мовців і максимізацією ясності для слухачів. Згідно з іншою гіпотезою, найпоширеніші слова набирають частоту завдяки ефекту снігової кулі, стаючи дедалі помітнішими в міру розвитку та поширення мови. Однак жодна теорія не є загальновизнаною.

Закон Ципфа -- це не просто лінгвістичний курйоз, а й екзистенціальне питання про людську поведінку та передбачуваність використання мови. Сьогодні існують інструменти, що дають змогу аналізувати власні тексти на предмет відповідності цьому закону, виявляючи рівень передбачуваності, який може здивувати і збентежити. Навіть знамениті твори, такі як "Гамлет" Шекспіра, схильні до цього явища. Широка застосовність закону Ципфа продовжує спантеличувати лінгвістів і математиків, залишаючи відкритим питання про те, чим обумовлена ця глибоко вкорінена лінгвістична послідовність.

Раніше Фокус писав про найефективніший і найлегший спосіб вивчення нових мов.

А також про найприязнішу та найелементарнішу мову на планеті. У 2001 році канадська лінгвістка Соня Ланг розробила надзвичайно спрощену мову, що містила всього 120 слів. Сьогодні словниковий запас Токіпони зріс до 137 термінів, але вона все ще вважається найпростішою з усіх відомих мов.