Мертві пульсари випромінюють сигнали, які виникають через величезні підвищення, що досягають лише 1 см у висоту.

Фахівці з Пекінського університету висловлюють припущення, що на певних пульсарах в космічному просторі можуть існувати гори висотою до 1 см. Дослідники стверджують, що ці формування можуть бути одними з найбільш масивних об'єктів у Всесвіті.

У завершальний етап існування гігантських зірок їхні ядра зазнають руйнації, а зовнішні оболонки викидаються в космічний простір під час наднового вибуху. Після цього грандіозного явища залишаються нейтронні зірки або чорні діри, що залежить від початкових розмірів зорі, згідно з інформацією від IFL Science.

"Нейтронні зірки є найщільнішим матеріалом у Всесвіті, який ми можемо спостерігати безпосередньо. Щоб отримати уявлення про те, наскільки вони щільні, одна крупинка цукру з матеріалу нейтронної зірки важила б близько 1 трильйона кілограмів (або 1 мільярд тонн) на Землі -- приблизно стільки ж, скільки гора. Ось що відбувається, коли ви втискуєте зірку з масою, що вдвічі перевищує масу нашого Сонця, у сферу діаметром із місто", -- пояснюють у NASA.

Ще 1967 року астрономи зафіксували низку незвичайних радіоспалахів, які прилетіли на Землю з космосу. Сигнали під назвою LGM-1 дехто навіть вважав інопланетним зв'язком, а сама абревіатура в назві розшифровується, як "маленькі зелені чоловічки". Тепер же вчені знають, що ці сигнали виходили від пульсарів, одного з різновидів нейтронних зірок, які випромінюють світло під час обертання.

Проте не обійшлося без дивних моментів. Наукові моделі свідчать, що обертання пульсарів знижується до певного критичного рівня, який називають "лінією смерті". Коли це трапляється, пульсари втрачають здатність випромінювати радіохвилі, оскільки їхнє електричне поле, необхідне для генерації сигналів, більше не функціонує.

Проте є пульсари, такі як PSR J0250+5854 і PSR J2144-3933, які все ще випромінюють радіоімпульси, незважаючи на те, що знаходяться за межами "лінії смерті".

Дослідники висловили припущення, що відповідь може бути захована в мікроскопічних, проте надзвичайно великих горах на поверхні пульсарів. Якщо їхня поверхня має численні маленькі гори, це може посилити паралельне електричне поле в околицях пульсара та сприяти більш інтенсивному прискоренню позитронів.

У свіжому дослідженні група китайських науковців застосувала складні математичні моделі для вивчення нейтронних зірок, на поверхні яких присутні невеликі гори. Мета дослідників полягала в перевірці гіпотези про те, чи можуть ці мікроскопічні утворення на мертвих пульсарах бути джерелом радіосигналів.

Результати показали, що дійсно гори на пульсарах можуть викликати радіосигнали, впливаючи особливим чином на електричне поле колишньої зірки. Команда також зазначила, що ці гори мають бути менше 1 см заввишки. Якщо вони будуть більшими, то почнуть випускати гравітаційні хвилі, висмоктуючи енергію обертання нейтронної зірки.

Раніше проведені дослідження виявили, що висота гір на пульсарах не перевищує кількох міліметрів, оскільки інакше вони можуть призвести до руйнування кори нейтронної зірки. Дослідники стверджують, що в разі існування таких гір, вони можуть дати важливу інформацію про процеси, які відбуваються на поверхні і в глибинах нейтронної зірки.

Нагадаємо, астрономи виявили зірку з найшвидшим обертанням у Всесвіті. Виявлена нейтронна зірка має ту саму швидкість обертання навколо своєї осі, що і ще один подібний об'єкт. Таким чином, тепер відомі одразу дві найшвидші зірки.