Оновлення системи вищої освіти в Україні: стратегічні цілі та пріоритетні дії.

Вадим Попко, професор кафедри порівняльного і європейського права Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка

Міністерство освіти і науки України в рамках програми модернізації вищих навчальних закладів оголосило про намір підготувати близько 1000 менеджерів середньої ланки у сучасних методах управління університетами. Ця ініціатива стане частиною спільного проєкту з Світовим банком під назвою "Удосконалення вищої освіти для досягнення результатів". Я хотів би, щоб усі учасники цього проєкту мали власне бачення того, якою повинна бути вища освіта в Україні. Важливо, щоб вони не лише переймали кращі практики, але й звертали увагу на майбутнє, оскільки саме ці спеціалісти незабаром братимуть участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері вищої освіти.

Отже, сьогодні я хотів би поділитися своїми ідеями щодо початкових етапів модернізації вищої освіти, які можуть бути впроваджені найближчим часом, крім тих ініціатив, які вже здійснює Міністерство освіти і науки.

Форма і наповнення вищої освіти

Сер Вінстон Черчилль на засіданні Палати лордів в жовтні 1943 року сказав: "Ми формуємо наші будівлі, а потім вони формують нас". Це фраза з його промови, яка була присвячена необхідності відбудувати Палату, майже знищену під час бомбардувань у 1941 році. Так він вимагав, щоб Палата була відбудована в такому ж стилі, що й раніше, вочевидь маючи на увазі столітні традиції та атмосферу британського парламентаризму.

У рамках філософії діалектичні категорії "форма" і "зміст" представляють собою різні грані одного й того ж явища. Хоча форма є структурою, що організовує зміст, а зміст надає змістовність формі, ці два поняття невід'ємно взаємопов’язані. Форма структуризує зміст, тоді як зміст визначає характер форми.

Усе, що згадувалося раніше, може бути реалізовано в контексті оновлення вищої освіти в Україні.

Хоча я не маю формальної освіти в архітектурі чи проєктуванні, протягом своєї викладацької кар'єри я відвідав численні навчальні заклади в різних куточках Європи. Перше, що привернуло мою увагу, - це організація простору, зокрема його форма. Багато з цих установ мають просторий та добре освітлений інтер'єр, з численними коворкінгами та відкритими просторами, а також зеленими зонами - усім тим, що можна визначити як публічний простір. Часто замість звичних глухих стін в аудиторіях використовують скляні перегородки, що створює відчуття єдиного простору з різними входами та виходами. Звісно, в умовах нашої країни це може видаватися складним для сприйняття, адже ми всі знаємо про "правило двох стін" та небезпеки, пов'язані з уламками скла під час вибухів. Однак, безумовно, нам слід враховувати ці аспекти в процесі відновлення вищої освіти після війни.

Ну а що стосується змісту вищої освіти, то вона визначена в профільному законі, який визначає її як "сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей". І все це спрямовано на те, щоб "підготувати конкурентоспроможний людський капітал для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та державних інституцій у кваліфікованих фахівцях".

Ми обов'язково переможемо, але вже сьогодні маємо замислюватися над тим, як зберігаючи власні освітні традиції, модернізувати українську вищу освіту за найкращими європейськими та світовими стандартами - як по формі, так і по змісту.

Забезпечення населення можливістю перебувати в безпеці під час повітряних тривог - найважливіший аспект. Що з цього приводу маємо в законодавчій царині?

Основоположним документом у сфері цивільного захисту в Україні є Кодекс цивільного захисту, що функціонує з 2013 року. Цей документ регулює питання, пов'язані із охороною населення, територій, навколишнього середовища та майна від різних надзвичайних ситуацій, включаючи пожежі та інші небезпечні інциденти. Після початку повномасштабного вторгнення в країну Кодекс зазнав значних змін, і наразі в ньому містяться основні вимоги щодо укриттів, які охоплюють їхнє будівництво, утримання, стандарти безпеки, оформлення тощо. Крім того, після лютого 2022 року були прийняті нові законодавчі та нормативно-правові акти, а також рекомендації, що стосуються безпеки та захисту населення.

Кілька з них стосуються закладів системи вищої освіти та учасників навчального процесу. Зокрема, для тих ЗВО, де відсутні споруди цивільного захисту Кабмін в серпні 2024 року прийняв Постанову № 926 "Про реалізацію експериментального проєкту щодо створення в будівлях і спорудах закладів освіти захищених просторів (приміщень для фізичного захисту)".

Ще один документ - лист Міністерства освіти і науки України "Про організацію 2024/2025 навчального року в закладах загальної середньої освіти". Його розроблено у відповідності до Методики оцінки ризиків безпеки в системі освіти, пов'язаних зі збройною агресією російської федерації проти України. В самому листі йдеться про те, що простори для сховищ можна облаштовувати в підвальних, цокольних та перших поверхах (у виняткових ситуаціях) лише в закладах освіти, розташованих на території територіальних громад із задовільним та помірним рівнем ризику безпеки в системі освіти. Втім використання безпечних приміщень - тимчасове рішення і не позбавляє керівництво ЗВО обов'язків з облаштування захисних споруд цивільного захисту, що відповідають чинному законодавству.

В одному з моїх попередніх блогів я зазначав, що забезпечення фізичної безпеки учасників навчального процесу повинно бути головним пріоритетом для навчальних закладів. Таким чином, першим кроком є створення бомбосховищ та укриттів. Ідеться не лише про їх розташування на території самого університету, але й у прилеглих зонах, таких як зупинки громадського транспорту та інші важливі місця.

Коли мова йде про облаштування бомбосховищ для студентів і викладачів, важливо врахувати можливість організації навчального процесу під час повітряних тривог. Це передбачає наявність необхідного обладнання, мобільного зв'язку, Wi-Fi та інших сучасних засобів зв'язку. Не менш важливими є системи електропостачання, водопостачання, водовідведення, а також системи очищення повітря і евакуаційні виходи. Крім того, варто звернути увагу на дизайн приміщень, оскільки тривале перебування в бомбосховищі може суттєво вплинути на емоційний стан як студентів, так і викладачів.

В цьому контексті, маю великі сподівання, що нам буде дуже корисна співпраця з Фінляндією в рамках Коаліції цивільного захисту для розбудови в Україні системи сучасних укриттів. Вона була утворена за ініціативи Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля в жовтні 2024 року. І я був би дуже радий, аби в рамках цієї коаліції був створений окремий напрямок, який стосувався би системи сховищ для навчальних закладів.

Але перед усім маємо провести повний аудит існуючих укриттів та сховищ в закладах вищої освіти, виявити та ліквідувати недоліки, розробити новітні проєкти будівництва сучасних укриттів, забезпечити належне функціонування та підтримку вже існуючих споруд.

Необхідно створити дієву правову систему, яка б запровадила посилену відповідальність за недбалість у забезпеченні безпеки громадян. За майже три роки повномасштабного вторгнення, на жаль, не всі вищі навчальні заклади удосконалили свої укриття та сховища.

Бібліотечні установи

Сьогодні ми знаходимося на етапі трансформації у нову форму постіндустріального суспільства — інформаційного суспільства, де знання стають найважливішою цінністю та ресурсом. Вже давно існує потреба у висококваліфікованих, освічених та ініціативних фахівцях. Це завдання покладено на вищі навчальні заклади, які повинні готувати таких спеціалістів, як в Україні, так і в усьому світі. Для досягнення цієї мети необхідно активізувати глобальні інтелектуальні ресурси. На щастя, сучасні технології, зокрема Інтернет та штучний інтелект, роблять це можливим. Ще в початку 2000-х років була заснована Будапештська ініціатива відкритого доступу (BOAI), яка стверджує, що "відкритий доступ є механізмом для забезпечення справедливості, якості, зручності використання та стійкості наукових досліджень". Відкритий доступ означає безкоштовний та необмежений онлайн-доступ до наукових праць, автори яких надали на це свою згоду.

У документі ініціативи чітко підкреслено: "Суспільне благо, яке вони забезпечують, полягає у глобальному електронному розповсюдженні рецензованих видань та повністю безкоштовному і безперешкодному доступі до них для всіх дослідників, науковців, викладачів, студентів та інших зацікавлених осіб".

Враховуючи це, ми маємо максимально використовувати подібні ініціативи і зробити це на базі університетських бібліотек, до яких, на жаль, студенти заглядають вже не так часто.

Отже, бібліотеки повинні перетворитися на простір, обладнаний на кшталт ко-воркінгу, з м'якими меблями, кавомашинами, вендінговими автоматами, доступом до мережі Інтернет, тощо. Треба зацікавити студентів працювати у бібліотеках і це можливо. Творчі зустрічі, конференції, конкурси на кращі рекомендації щодо підручників, посібників наукової літератури. З розвитком соціальних мереж, бібліотеки повинні мати свої сторінки, де зручно проводити різні опитування, влаштовувати квести, тощо.

Окрім того, університети повинні надати своїм студентам можливість доступу до міжнародних бібліотек, платних наукових баз та авторитетних світових видань. Якщо фінансування обмежене, існує можливість залучати кошти від благодійних організацій, міжнародних ініціатив, донорів та місцевих підприємств для досягнення цієї мети.

Важливо також звернути увагу на волонтерство - студенти можуть допомагати створювати картотеки та каталоги, розставляти книги, допомагати відновлювати старі видання. Насправді поле для діяльності тут дуже велике - все залежить від фантазії персоналу та самих студентів, які також можуть пропонувати різні активності.

Контент

Тріада "Держава-Бізнес-Університет" - успішна модель взаємодії

Реалії сьогодення такі, що наука та інновації розвиваються дуже швидко. І держава з її бюрократичними процедурами не завжди встигає за цим процесом, на відміну від бізнесу, який в цьому плані більш гнучкий та миттєво реагує на нові технології та продукти.

Набуття навичок і знань, необхідних для впровадження та використання новітніх технологій, тільки на основі теоретичного навчання в університеті є досить складним завданням. Для того, щоб зрозуміти потреби бізнесу, важливо налагоджувати активну співпрацю з ним, адже університети повинні готувати фахівців, які відповідатимуть вимогам ринку. Спільна робота бізнесу та освітніх установ є вкрай важливою. Держава має грати роль у створенні таких взаємозв'язків, адже оперативний перехід технологій та інновацій в кінцевому підсумку сприяє підвищенню її конкурентоспроможності на міжнародній арені. Збалансоване і вигідне партнерство між "Держава-Бізнес-Університет" може стати рушійною силою для економічного зростання та розвитку країни.

Як це може реалізуватися на практиці? Наприклад, компанії можуть інвестувати або частково фінансувати спеціалізовані навчальні програми, що відповідають їхній сфері діяльності. У свою чергу, навчальні заклади могли б запрошувати на лекції та семінари професіоналів з бізнесу, які поділилися б своїм досвідом. Спільно бізнес і освітні установи можуть працювати над створенням навчальних планів, що враховують вимоги роботодавців до випускників. Це, в свою чергу, сприятиме підвищенню впевненості студентів у їхньому майбутньому працевлаштуванні. Таким чином, студенти отримують чіткі орієнтири, що мотивуватимуть їх докладати більше зусиль у вивченні відповідних предметів.

У деяких країнах існує спеціальність кар'єрного консультанта, яка полягає в наданні допомоги учням старших класів та студентам у визначенні їхніх професійних цілей. Для старшокласників ці фахівці проводять тестування, яке допомагає виявити їх інтереси та навички, на основі чого можуть рекомендувати можливі напрямки для кар'єри, а також навчити ефективним методам навчання і тайм-менеджменту. Студенти, які вже мають певні професійні плани, можуть отримати від консультантів поради щодо підготовки до співбесід, інформацію про ярмарки вакансій і навіть допомогу в встановленні контактів з потенційними роботодавцями. Важливо, щоб такі консультанти мали відповідну ліцензію або сертифікацію, а також знали основи психології. Це особливо актуально в нашому суспільстві, де багато людей переживають стрес і негативні емоції.

Практика "днів відкритих дверей" у вищих навчальних закладах вже довела свою ефективність, втім її треба значно розширити - зробити екскурсії для абітурієнтів та школярів частішими та більш змістовними - знайомити з історією ВНЗ, організовувати спілкування не лише з викладачами, а й зі студентами. Конструктивною бачу також ідею запрошувати на такі зустрічі представників органів влади, місцевого самоврядування, експертів і, що дуже важливо - бізнесу. Так відвідувачі краще зрозуміють не лише державну політику щодо галузі, яку вони обрали, а й почують від представників бізнесу про перспективи професії, отримають відповіді на свої питання, ознайомляться з історіями успіху, які їх надихатимуть.

ГР та аналіз експертів

Університети, як державні, так і приватні, мають акцентувати свою увагу на налагодженні відносин з урядом. Встановлення продуктивного діалогу з державними органами стане важливим фактором для прогресу вищої освіти та дозволить державі глибше усвідомлювати виклики, що стоять у галузі освіти. Крім того, це сприятиме розвитку експертного потенціалу університетів, що в свою чергу дозволить ефективніше вирішувати актуальні проблеми та забезпечити їх еволюційний розвиток.

В цілому, така діяльність має потенціал стати новим напрямком у розподілі функцій серед керівництва вищих навчальних закладів. У цьому контексті доцільно розглянути можливість створення спеціальної посади проректора (або заступника декана чи директора), відповідального за питання державних відносин (GR). Спільними зусиллями вони могли б ініціювати формування експертної мережі, що об'єднує провідних професіоналів галузі, які, в рамках дорадчого органу, надаватимуть консультації органам влади та місцевого самоврядування з актуальних питань. Це може включати, наприклад, аналіз потреб ринку праці, розробку законодавства чи нормативних актів та інші важливі аспекти.

Цей аспект також значною мірою сприяв би формуванню позитивного іміджу наших університетів як авторитетних наукових установ. У сучасному медійному середовищі можна спостерігати величезну кількість "експертів", які висловлюють думки з найрізноманітніших тем, внаслідок чого люди часто губляться в інформаційному потоці і не знають, кому можна довіряти. Це відбувається на фоні великої кількості неправдивої та неперевіреної інформації. Високоякісна експертиза, яку можуть надати заклади вищої освіти та їх представники, могла б суттєво сприяти "очищенню" медіапейзажу від псевдонаукових голосів.

Інтелект, створений штучним шляхом

Більш детально про застосування технологій штучного інтелекту (ШІ) я писав в попередньому блозі, тому зупинюся дуже коротко на цьому аспекті. Вже сьогодні ШІ в значній мірі змінює парадигму навчання, викладання, адміністративних процесів в закладах вищої освіти. Швидкий розвиток інформаційних технологій обумовлює проникнення ШІ в схеми навчального процесу. Безсумнівно, що за ШІ - майбутнє, але крім позитивного ефекту він несе в собі певні загрози, пов'язані, наприклад, із академічною доброчесністю.

Можливості штучного інтелекту безмежні, і про деякі з них ми навіть не здогадуємося. Однак вже стає очевидним, що правильне застосування технологій ШІ може сприяти підвищенню інклюзивності в освіті, покращувати оцінювання знань та навичок студентів, підвищувати якість навчального процесу та допомагати в прогнозуванні результативності навчання. Важливо, що при впровадженні цих технологій у вищій освіті слід дотримуватись рекомендацій UNESCO, які стосуються етичних аспектів.

Враховуючи вищезазначене, можу стверджувати, що я не єдиний у своєму сприйнятті ситуації. Загалом, спостерігаючи за діяльністю влади, я помічаю прагнення змінити підходи до освіти на всіх рівнях – від шкіл до університетів. Останнім часом звучать дуже обнадійливі повідомлення. Віце-прем'єр-міністр і міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров зазначає, що "освіта в Україні повинна адаптуватися до викликів ринку, швидко впроваджуючи технології, такі як ChatGPT, Claude AI та інші". Міністерство освіти та науки також активно працює над реформами вищої освіти, що свідчить про їхню злагоджену роботу. Тому я впевнений, що консенсус буде досягнуто, а це, у свою чергу, призведе до позитивних результатів!

Як і у випадку з окремою посадою проректора з питань Government Relations можливо варто було б перейняти приклад наших органів влади та запровадити у ВНЗ відповідальну за цифрову трансформацію та впровадження ШІ посаду. В органах влади ще у 2020 році були запроваджені посади керівників з цифрової трансформації (Chief Digital Transformation Officer, CDTO). Буквально один з останніх прикладів - Мінекономіки, де у вересні минулого року зʼявився заступник міністра з цифровізації Олександр Циборт, який, до речі, прийшов з бізнесу. Відтепер у всіх центральних органах виконавчої влади заміщені посади заступників, які відповідають за цифровий розвиток, цифрову трансформацію та цифровізацію.

Насправді обсяг роботи щодо реформування системи вищої освіти в Україні величезний і потребує значно більше кроків, ніж я згадав. Головне, що в цьому процесі маємо керуватися принципом Build Back Better (Відбудувати краще, ніж було). Нам потрібна якісна доступна освіта, яка забезпечить компетентність майбутніх фахівців, тих, хто буде відбудовувати та розвивати Україну, тих, хто втілить мрію багатьох українців про цивілізовану, правову, економічно розвинену державу. І питання не лише в тих студентах, хто сьогодні навчається в українських університетах та інститутах. Модернізована вища освіта - це те, що допоможе нам повернути тих студентів, які перебувають за кордоном.

Я щиро сподіваюся на плідну співпрацю з Агенцією національної єдності, яка була створена 24 січня цього року. Її обов'язки включають координацію студентських мереж та заохочення громадян повертатися в Україну. Успішність цих ініціатив значною мірою залежатиме від активної взаємодії між закладами вищої освіти, Міністерством закордонних справ, українськими посольствами та діаспорою. Важливо організувати системну роботу щодо роз'яснення актуальних аспектів навчання, популяризації українських університетів та забезпечення державної підтримки для повернення абітурієнтів і студентів в Україну.