Мозок "поїдає" сам себе: науковці визнали один із популярних видів спорту ризикованим

Марафонський біг є популярним видом спорту для багатьох людей, що прагнуть підтримувати фізичну форму та здоров'я. Однак, нове дослідження, опубліковане в журналі Nature Metabolism, виявило серйозні наслідки цього виду навантаження, зокрема для мозку.

Дослідники попереджають, що під час марафонських забігів мозок може почати "поїдати" власні ресурси, аби підтримувати свої функції в умовах крайнього стресу. Це відкриття викликає тривогу щодо можливих негативних наслідків для нейронів внаслідок таких інтенсивних навантажень.

Як мозок реагує на участь у марафоні?

Науковці з Іспанії провели дослідження, яке показало, що під час марафону мозок може використовувати клітинні запаси жиру для підтримки функціонування. Це відбувається, коли стандартні джерела енергії, як-от глюкоза, вичерпуються. Після тривалого фізичного навантаження мозок починає споживати жирний мієлін, який ізолює нейрони. Це може призвести до зниження його функцій, хоча виявлені зміни виявились оборотними, зазначає видання Live Science.

Експериментальна розвідка

Дослідження включало 10 бігунів, які пройшли марафон. Учені проводили МРТ сканування їхніх мозків за 48 годин до забігу та після нього, а також через два тижні та два місяці. Виявилось, що через два дні після марафону в мозку спостерігалось зменшення мієліну в певних ділянках -- зокрема, у рухових системах та центрах емоційного контролю.

Мієлін як джерело енергії

Виявлення зниження рівня мієліну вказує на те, що він може слугувати джерелом енергії для мозку в умовах нестачі пального. Мієлін, який складається з жирів, сприяє збереженню енергії в клітинах мозку. Роль мієліну в процесах відновлення та підтримці функцій нейронів набуває особливого значення під час екстремальних фізичних навантажень, наприклад, під час марафону.

Дослідження виявило, що зміни в мозковій активності після марафону здебільшого пов'язані з фізичними та психологічними навантаженнями, які супроводжують цей вид спорту. Зокрема, спостережене зниження рівня мієліну в ділянках, що відповідають за рухову активність та емоційний контроль, може свідчити про значний стрес, якому піддається мозок під час тривалих зусиль. Проте варто підкреслити, що ці зміни є тимчасовими і не призводять до сталих трансформацій у структурі мозку.

Оборотність ефектів та відновлення

Приємною новиною є те, що зміни, які відбуваються в мозку після марафону, не є незворотними. Дослідження показали, що через два місяці після забігу рівень мієліну у всіх учасників повернувся до своїх нормальних значень. Це свідчить про те, що мозок має здатність відновлюватися після важких фізичних навантажень, що дає нам підстави сподіватися, що такі заняття, як марафони, не завдають тривалої шкоди.

Ризики для атлетів з унікальними медичними станами.

Попри позитивні результати, для деяких груп людей марафони можуть бути небезпечними. Наприклад, для людей, які страждають на бічний аміотрофічний склероз (БАС), надмірні фізичні навантаження можуть погіршити їхній стан через недостатність молекул, що утворюються завдяки мієліну. Це підкреслює необхідність додаткових досліджень для вивчення наслідків марафонів для осіб з різними захворюваннями.

Науковці зазначають, що, незважаючи на можливі короткострокові ефекти марафону на мозок, ризик для здорових осіб залишається невеликим. Більшість учасників можуть безпечно долучитися до цих подій, якщо дотримуватимуться правильних методів підготовки та відновлення.

Раніше OBOZ.UA повідомляв, що дослідники виявили фактори, які впливають на тривалість життя.