На планеті Земля виявили залишки Меркурія, який більше не існує: що вдалося дізнатися дослідникам.

Дослідники вважають, що їм вдалося виявити на нашій планеті фрагменти Меркурія, які дозволять детальніше дослідити цю найближчу до Сонця планету.

На Меркурій було направлено два космічні апарати — Mariner 10 та MESSENGER, проте жоден з них не здійснив посадку на поверхню планети. Ці місії виявилися не тільки складними, але й дорогими, а сам переліт до Меркурія тривав 7 років, повідомляє IFL Science.

"Меркурій знаходиться ближче до Землі, ніж Юпітер і Сатурн, проте дістатися до нього є найбільшою проблемою. Деякі експерти стверджують, що для досягнення карликової планети Плутон потрібна менша енергія, ніж для подорожі до Меркурія. Це пов'язано з тим, що Меркурій розташований дуже близько до Сонця. Космічний апарат, що має намір не лише облетіти Меркурій, перебуваючи на сонячній орбіті, але й вийти на його орбіту, повинен постійно знижувати свою швидкість, щоб подолати гравітаційний вплив зірки", -- зазначають у Європейському космічному агентстві (ЄКА).

Науковий працівник проєкту ESA для місії BepiColombo Йоганнес Бенкхофф зазначає, що існує два підходи до реалізації згаданого гальмування.

"Для нашої місії нам потрібен або великий космічний корабель, здатний перевозити значну кількість пального, або ж ми можемо скористатися гравітаційними полями інших планет, що дозволить знизити швидкість нашого апарата. Щоб дістатися до Меркурія, нам доведеться здійснити кілька маневрів поблизу інших планет, що затягне весь процес", -- зазначає спеціаліст.

Інша проблема криється в температурах, які досить високі, щоб плавити свинець. Тому знайти шматочок Меркурія на Землі було б справжньою удачею. Уламки планети, як відомо, можуть відлітати в космос унаслідок ударів астероїдів, як це буває на Марсі та Місяці.

Поверхня планети Меркурій усіяна кратерами, і науковці вважають, що їх утворення стало наслідком інтенсивного метеоритного бомбардування. Проте досі дослідники не виявили жодних уламків цього небесного тіла, що залишається незрозумілою загадкою.

Зонди, які були запущені на орбіту Меркурія, дозволили отримати інформацію про склад планети. Проте всі виявлені метеорити-кандидати не відповідали характеристикам, властивим цій планеті. Це тривало до нещодавнього часу.

"Ми вивчили властивості двох незвичайних метеоритів: Ksar Ghilane 022 і Northwest Africa 15915. Дослідження показало, що два зразки пов'язані між собою і, ймовірно, походять від одного і того ж батьківського тіла. Їхня мінералогія і склад поверхні також демонструють інтригуючу схожість із корою Меркурія", -- каже науковий співробітник у Відкритому університеті Бен Райдер-Стокс.

В обох метеоритах виявили олівін і піроксен, а також незначну кількість альбітового плагіоклазу та олдхаміту, які нагадують склад Меркурія. Проте, за цим відкриттям прихована ще одна таємниця.

"Обидва метеорити містять лише невеликий слід плагіоклазу, водночас поверхня Меркурія містить понад 37% цього мінералу", -- каже Райдер-Стокс.

Він зазначає, що обидва метеорити мають вік 4,528 мільярдів років. Це викликає подив, адже вік поверхні планети Меркурій оцінюють у 4-4,1 мільярда років.

"Якщо найдавніша видима поверхня Меркурія має вік 4 або 4,1 мільярда років, це означає, що перші 400-500 мільйонів років існування планети були втрачені. Ці етапи зникли безслідно. Ми не маємо жодних свідчень про найдавнішу поверхню Меркурія, і, як очікується, планета сформувалася подібно до Землі або Місяця приблизно 4,5 мільярда років тому", -- зазначила планетолог з NASA Симона Марчі в Інституті місячних наук.

Група вважає, що подібні розбіжності в інформації не обов'язково вказують на те, що метеорити не можуть бути частинами Меркурія.

"Якщо ці метеорити справді мають походження з Меркурія, вони можуть бути залишками первісного матеріалу, який вже не знайти в сучасній геології цієї планети," -- зазначив Райдер-Стокс.

Знайти відповідь на це питання і безліч інших, вчені планують за допомогою місії BepiColombo, яка вийде на орбіту навколо Меркурія 2026 року.

Нагадаємо, вчені кажуть, що кора Меркурія тріскається і ламається. Невдале розташування планети призвело до того, що на поверхні Меркурія з'являються тріщини і розломи, а його кора перебуває під величезною напругою, як показує нове дослідження.