NASA не здатна забезпечити захист Землі від можливого зіткнення з астероїдом: несподівані результати місії DART.

Нове дослідження, проведене в Університеті Меріленду та представлене в журналі The Planetary Science Journal, показало, що у 2022 році космічний апарат NASA DART успішно змінив траєкторію астероїда Dimorphos. Однак результати цього зіткнення виявилися набагато складнішими, ніж очікувалося, через непередбачувані маршрути, якими розлетілися великі уламки.

Цю інформацію надає Mashable.

У вересні 2022 року космічний апарат NASA, який за розміром нагадував торговий автомат, вдарився об астероїд Dimorphos, що стало сигналом для оголошення успіху місії DART (Double Asteroid Redirection Test). Це зіткнення справді змінило орбіту мирного супутника Dimorphos на 33 хвилини.

Проте нове дослідження показало, що результати цього випробування виявилися набагато менш зрозумілими, ніж передбачалося. Dimorphos не лише злегка похитнувся — він також відскочив, трохи змістився з осі і змінив свій нахил після удару, розкидавши уламки в несподіваних напрямках.

Деякі з цих каменів мали розміри, схожі на пікапи, і могли пересуватися зі швидкістю до 186 км/год, при цьому їх імпульс перевищував імпульс космічного апарата, який вразив астероїд, більш ніж у три рази. Така непередбачуваність може стати серйозною загрозою, якщо землянам колись знадобиться застосувати цей метод для реального порятунку планети.

"Ми досягли успіху... у зміні його орбіти. Але хоча прямий удар космічного апарату DART спричинив цю зміну, викинуті валуни дали додатковий поштовх, який був майже таким самим за силою", -- зазначив Тоні Фарнем, провідний автор дослідження.

Завдяки зображенням, отриманим від LICIACube, компактного космічного апарату, що був наданий Італійським космічним агентством, дослідницька команда з Фарнема змогла створити тривимірну карту наслідків зіткнення та зафіксувати 104 уламки, які відірвалися від Dimorphos.

Дані показують, що значна частина сили, яка зрушила астероїд, походила не від удару DART, а від розльоту каменів і пилу. Група великих валунів була викинута майже перпендикулярно напрямку удару, чого ніхто не очікував.

Хоча в даний час не існує відомих астероїдів, які можуть зіткнутися із Землею, науковці уважно спостерігають за близько 40 000 великих космічних об'єктів. Розуміння механізму удару — куди спрямовується енергія, як поводяться уламки і які частини астероїда реагують на удар — є важливим для NASA, щоб у майбутньому ефективно реагувати на загрози з космосу. Однак, якщо б сьогодні планета зіткнулася з великим астероїдом, NASA не змогло б забезпечити її захист.

"Уявіть собі це як гру в космічний більярд. Якщо не врахувати всі фактори, ми можемо не влучити в ціль", - зазначила співавторка дослідження Джессіка Саншайн.

Нагадаємо, що в NASA не існує чіткої стратегії для захисту Землі від можливих загроз з космосу. Як показав аудит, в Координаційному офісі планетарної оборони NASA (PDCO) працює лише одна людина — керівник цього офісу, який виконує всі необхідні завдання.