Наука, що підтримує агрономію України: як еволюція вітчизняного тваринництва сприяє продовольчій стабільності країни? | УНН

М'ясо, молоко, яйця та мед — це основні продукти, без яких важко уявити українське харчування. Проте не всі знають, що якість цих харчів забезпечується завдяки науці, відомій як зоотехнія. Щоденна праця українських науковців спрямована на вдосконалення всіх етапів тваринництва: від селекції нових порід тварин до впровадження сучасних технологій утримання і переробки. Це все робиться для того, щоб українці могли насолоджуватися якісною та безпечною їжею на своїх столах, повідомляє УНН.

Сьогодні продовольчу безпеку українських родин забезпечують стабільне сільське господарство, доступність продуктів у магазинах за прийнятними цінами та якість їжі, гарантована контролем стандартів. Важливу роль при цьому відіграють логістика й торгівля, які забезпечують своєчасну доставку продуктів навіть у віддалені та постраждалі регіони країни.

Забезпечення продовольчої безпеки базується на складній науці зоотехнії, яка включає в себе аспекти селекції, генетичних досліджень, оптимізації харчування, створення належних умов утримання, процесів розмноження тварин та організації виробництва продукції тваринництва.

Основні центри цієї діяльності зосереджені у десятці наукових організацій та підприємств Національної академії аграрних наук України, таких як Інститут розведення та генетики тварин, Інститут тваринництва, Інститут свинарства, Інститут рибного господарства, Інститут біології тварин, Інститут бджільництва, а також дослідні станції з птахівництва та біоресурсів. Всі ці установи разом сприяють досягненню надзвичайно важливої мети для кожної країни – продовольчої незалежності.

Вчені Національної академії аграрних наук України не лише розробляють нові породи тварин, але й створюють види, які ідеально підходять для наших умов існування, відрізняються високою продуктивністю та витривалістю. Наприклад, українські червоно-рябі та чорно-рябі породи молочних корів демонструють продуктивність на рівні або навіть вищу, ніж у закордонних аналогів, а в аспектах життєвих показників та характеристик перевершують їх.

У конярстві особливою гордістю є українська верхова порода, створена для потреб кінного спорту шляхом складного відтворювального схрещування. Вона активно використовується у класичних дисциплінах, зокрема у виїздці та на конкурсних змаганнях. А порода новоолександрівський ваговоз застосовується для сільськогосподарських робіт та виробництва кумису.

У свинарстві експерти НААН розробили ряд видатних порід, серед яких українська степова ряба, біла, червона білопояса, а також Миргородська і Полтавська м'ясні. Ці породи відомі завдяки значним приростам живої маси та відмінним смаковим характеристикам свинини.

У галузі вівчарства та козівництва активно запроваджуються нові, продуктивні породи, які сприяють збільшенню виробництва м'яса, молока та вовни. Серед них можна виділити асканійську каракульську та м'ясо-вовнові породи овець, а також багатообіцяючі породи кіз.

Навіть бджільництво теж не залишилося осторонь: виведені науковцями НААН карпатські бджоли типу "Рахівський" показують на 15-20% вищу медову продуктивність, добре зимують і є миролюбними.

Тобто сегмент зоотехнії, охоплений науковими установами НААН, є надзвичайно широким - від великої рогатої худоби й свиней до коней, овець, кіз та бджіл. Це створює надійний фундамент для продовольчої безпеки та розвитку аграрного сектору України.

При цьому важливо підкреслити, що тварини не просто виводяться, а й перебувають під постійним наглядом - проводяться ретельні дослідження з годівлі, утримання, профілактики та лікування хвороб. Науковці забезпечують належний догляд за кожним видом, впроваджують сучасні ветеринарні методи, розробляють оптимальні раціони та технології утримання.

Розглянемо приклад із птахівництва. За даними фермерських асоціацій, яєчні кури несуть близько 220 яєць на рік, а м'ясо-яєчні - приблизно 140 штук. Водночас породи, виведені науковцями НААН, демонструють значно вищу продуктивність. Так, Бірківська барвиста має несучість 270-280 яєць на рік, а Полтавська глиняста - 260-275 яєць. Серед м'ясо-яєчних порід кури Геркулес (білий, зозулястий, золотистий, рябий) показують несучість на рівні 215-230 яєць на рік. При цьому збереженість птиці у виведених видах становить 95-96%, що є важливим показником стабільності та надійності виробництва. Окрім того, науковці НААН розробили технології збагачення яєць йодованими амінокислотами - важлива справа, яка допомагає боротися з йододефіцитом у людей.

Отже, впровадження високопродуктивних порід курей, розроблених науковцями НААН, значно підвищує ефективність виробництва для українських аграрних господарств. Наприклад, при утриманні середньої кількості 1,5 тисячі курей, продуктивність може зрости на понад 60 яєць на кожну птицю за рік, що в сукупності дає приблизно 90 тисяч додаткових яєць. За ціною близько 6 грн за одиницю (на березень 2025 року), це може призвести до збільшення валового доходу фермера на близько 540 тисяч гривень на рік. Звичайно, ці дані є орієнтовними і не враховують витрат на утримання, корми, ветеринарні послуги та обслуговування, але навіть як прогнози, вони вказують на значний потенціал прибутку та підвищують рентабельність господарств. І не варто забувати про великі промислові підприємства, де утримується понад 100 тисяч курей.

Раніше основою тваринництва були села: корови на пасовищах, свині у хлівах, кури на подвір'ях. Зараз основний акцент змістився на промислове виробництво - а це зовсім інші масштаби й ризики. Тут потрібен чіткий науковий моніторинг, сучасні технології та система контролю на кожному етапі - від племінного відбору до ветеринарної медицини.

Саме тому повний цикл, який забезпечують установи НААН — від генетичних досліджень до переробки продуктів — стає не лише важливим, а й стратегічним активом для країни. Це є запорукою продовольчої безпеки, стабільності цін на м'ясо, молоко та яйця, а також гарантією екологічної і санітарної безпеки. Найголовніше, що за цими досягненнями стоять не лише фермери чи агрокомпанії, а й українські науковці, які невтомно працюють над тим, щоб наші продукти були якісними, конкурентоспроможними та доступними для споживачів.

Поки Росія руйнує українське тваринництво на окупованих територіях, вітчизняна аграрна наука, здається, отримала нову загрозу – Фонд державного майна, який прагне забрати понад 135 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь у Національної академії аграрних наук України. Це може поставити під загрозу розвиток племінного тваринництва, селекційні ініціативи, кормову базу для фермерських господарств і загалом продовольчу безпеку держави.