Вчені змогли відтворити запахи вимерлих рослин, використовуючи технології секвенування ДНК.

Біотехнологічна компанія Future Society з Бостона розробила парфуми на основі відновлених ароматів вимерлих рослин, використовуючи ДНК із гербарних зразків та синтетичну біологію

У лабораторії Бостона вчені досягли вражаючого успіху — їм вдалося відтворити аромати квітів, які зникли з нашої планети десятки років тому. Біотехнологічна компанія Future Society створила новаторську серію парфумів, використовуючи генетичний матеріал вимерлих рослин.

Проєкт стартував у гербарії Гарвардського університету, де зберігається більше ніж п’ять мільйонів зразків водоростей, грибів та рослин. У 2016 році Крістіна Агапакіс, біолог-синтетик і креативна директорка біотехнологічної компанії Ginkgo Bioworks з Бостона, розпочала процес відбору зразків кількох видів квітів, які вимерли, деякі з яких не бачили понад століття.

Серед вивчених зразків виявився Hibiscadelphus wilderianus — близький родич гібіскуса, що росте на Гаваях. Цю рослину востаннє бачили у 1912 році, після чого вона зникла внаслідок тваринництва та вирубки лісів на південних схилах острова Мауї.

Дослідники виділили ДНК з висушених квітів, прагнучи знайти гени, які відповідають за ферменти, що формують аромати — природні сполуки, які приваблюють запилювачів. Виявлені гени були синтезовані та інтегровані в клітини дріжджів, які почали виробляти ідентичні або дуже схожі аромати.

Ясміна Аганович, засновниця Future Society та випускниця Массачусетського технологічного інституту, підкреслює, що точне відтворення природних ароматів квітів є неможливим завданням. У зв'язку з цим, її команда вирішила зосередитися на інтерпретації генетичних даних, співпрацюючи з відомими парфумерами для створення унікальних ольфакторних історій.

Дебютна колекція Future Society складається з шести унікальних ароматів, кожен з яких натхнений певною вимерлою рослиною. "Floating Forest" відтворює відчуття розкоші намету величного борнейського дерева Shorea cuspidata, яке загинуло внаслідок масового вирубування. "Invisible Woods" пропонує нове бачення аромату Wendlandia angustifolia — тендітного дерева з білими квітами, що росло у Західних Гатах Індії і, ймовірно, зникло через посуху. "Grassland Opera" вражає мускусними, зеленими нотами, присвяченими Orbexilum stipulatum, квітці американських прерій, що востаннє була помічена у 1812 році.

За словами нейронауковиці Каріни Дель Пунта, близько 75% наших щоденних емоцій формуються під впливом запахів. На відміну від мови чи зору, аромати здатні обійти наші культурні бар'єри і безпосередньо взаємодіяти з емоційними центрами мозку. Відтворення запахів вимерлих рослин – це не просто цікаві ольфакторні експерименти, а емоційні зв'язки між втраченим минулим і тим, що ще можна зберегти.

Future Society не має на меті ідеалізувати вимирання видів. Натомість, використовуючи аромати, компанія прагне вшанувати те, що вже втрачено, та стимулювати зусилля щодо збереження того, що ще можна захистити. "Ми не в змозі повернути втрачені квіти. Наука не здатна вирішити всі проблеми, - зазначає Аганович, - але ми можемо розглянути, як наука відкриває перед нами нові можливості, які раніше здавалися недосяжними".

Парфуми Future Society також ілюструють можливості біотехнологій у трансформації сталого виробництва. У класичному виробництві парфумів необхідні величезні плантації квітів, з яких тисячі рослин видаляються з ґрунту для отримання всього лише одного кілограма олії. Натомість, біотехнологічний метод використовує дріжджі для синтезу ароматичних молекул з високою точністю, позбавляючи потреби в сільському господарстві, добривах та значно знижуючи кількість відходів.

Проєкт розпочався як експериментальна концепція, але згодом перетворився на імерсивну художню інсталяцію під назвою "Resurrecting the Sublime". Цю роботу створили спільно з художницею Александрою Дейзі Гінсберг і фахівцем у сфері ароматів Сіссель Толаас. Інсталяція поєднувала ароматичні розпилення та звуковий ландшафт, ставлячи запитання не лише про запахи квітів, а й про емоції, які вони викликали у світі.

Незважаючи на порівняння з "Парком Юрського періоду", Аганович наголошує на відмінностях. Це не клоновані, воскреслі рослини, а художні переосмислення, засновані на даних, але піднесені емоціями. Кожен аромат Future Society -- це акт спекулятивної реконструкції, подібний до того, як палеохудожники відтворюють вимерлих істот на основі скам'янілостей та припущень.