Найбільша екосистема Амазонії втратила свою здатність поглинати вуглець: які наслідки це матиме для нашої планети?

Торф'яники займають лише незначну частину земної поверхні, проте вони виконують важливу роль у зберіганні та накопиченні вуглецю. Нещодавно дослідники виявили, що одне з боліт у перуанській частині Амазонії несподівано стало вуглецево-нейтральним.

У перуанській частині Амазонки розташоване болото, покрите пальмами, яке зазвичай поглинає більше вуглецю, ніж викидає, але тепер воно стало вуглецево-нейтральним. Науковці вважають, що таке становище виникло без істотного впливу з боку місцевих жителів, повідомляє Live Science.

У Фокус. Технології запустили власний Telegram-канал! Підписуйтесь, щоб бути в курсі найактуальніших та найцікавіших новин з наукової сфери!

Торфяники виконують ключову функцію в обігу вуглецю. В Перу їх площа складає приблизно 56 000 квадратних кілометрів, що становить менше 5% від загальної території країни. Ці екосистеми є значними резервуарами вуглецю, накопичуючи близько 5 гігатонн вуглецю, що приблизно відповідає всій кількості вуглецю, що міститься в рослинності на поверхні Перу.

Згідно з висловлюваннями головного автора дослідження, біометеоролога з Університету Міссурі Джеффрі Вуда, торфовища займають незначну частину земної поверхні, проте їхня роль у вуглецевому циклі є надзвичайно важливою. Фактично, ці екосистеми накопичили гігатонни вуглецю протягом тисячоліть.

Нещодавно дослідники з'ясували, що ситуація з вуглецево-нейтральним статусом торфовищ має глобальний характер, а не обмежується лише перуанською Амазонією. Згідно з інформацією, наданою Міжнародним союзом охорони природи, торфовища покривають приблизно 3% суші, проте зберігають не менше 550 гігатонн вуглецю — це вдвічі більше, ніж у всіх лісових масивах планети.

Вуд та його команда дослідили тип амазонських болотистих територій, що панують у лісовому заповіднику Кістокоча в Перу. Ці важливі екосистеми формуються в зонах, які піддаються сезонним підтопленням, де пальми продукують плоди агуахе. Ці плоди слугують притулком для місцевих мешканців, таких як ара, мавпи, тапіри та агуті, а також приваблюють безліч птахів, рептилій і ссавців.

Місцеві рослинні види засвоюють вуглець з повітря через процес фотосинтезу. Проте, через водянисті умови місцевості, опале листя та інші органічні рештки накопичуються у формі торфу в середовищі з обмеженим доступом кисню. Як наслідок, торф виконує функцію зберігання вуглецю, перешкоджаючи його повному розкладанню і поверненню в атмосферу.

Дослідники встановили, що торфові угіддя в перуанській частині Амазонії у 2018 та 2019 роках активно поглинали вуглець, але до 2022 року їхній статус змінився на майже вуглецево-нейтральний. При цьому команда не зафіксувала явних проявів антропогенного впливу на цю екосистему: торфовище залишалося в природному стані без осушення, а вирубка дерев не проводилася. Також не було зафіксовано екстремальних температур чи посухи.

Проте дослідники виявили два фактори, які, можливо, зіграли роль у цій ситуації:

Згідно з висловлюваннями експерта з екології з Університету Сент-Ендрюс Лідії Коул, торфовища зазвичай переживають цикли, коли їх здатність поглинати вуглець коливається, але в цілому результатом є "чисте поглинання" протягом року.

Основне питання полягає в тому, чи зможе торф'яне болото знову виконувати роль поглинача вуглецю, залишитися вуглецево-нейтральним або ж почне вивільняти значні обсяги накопиченого вуглецю. На щастя, науковці мають підстави для оптимізму.

Попри те, що зміни відбулися без явного втручання людини, це не означає, що люди не вплинули на поглинач або не зроблять цього в майбутньому.

За інформацією Коул, у більшому регіоні можна знайти території лугів і населених пунктів, що виникли внаслідок вирубки лісів. Це могло вплинути на місцеві кліматичні умови, що, у свою чергу, призвело до тривалих змін у кліматі.

Слід відзначити, що досі залишається невизначеним, яким чином зміна клімату позначиться на тропічних торфовищах Перу та інших частинах Амазонії. Проте, будь-які зміни в хмарному покриві або рівнях ґрунтових вод, напевно, можуть мати значний вплив на найбільші у світі поглиначі вуглецю.

Раніше в журналі "Фокус" повідомлялося про дослідження вчених, які пояснили, які наслідки можуть виникнути в разі зникнення всіх лісів Амазонії.