Найстарішу писанку у світі виготовили в Україні: дослідники встановили дату її створення.

Декорування великодніх яєць є давньою практикою, що має глибокі історичні корені в Європі, починаючи щонайменше з середньовіччя. Хоча ця традиція широко поширена, археологи виявили відносно небагато доказів її давності через тендітність яєчної шкаралупи.

Саме тому відкриття унікальної писанки у Львові стало справжньою сенсацією. Цей артефакт, вік якого оцінюється у понад 500 років, наразі вважається найстарішою писанкою у світі, зазначає видання Live Science.

У 2013 році, під час проведення ремонтних робіт у самому центрі Львова, будівельники виявили старовинну криницю середньовічного походження. Спочатку цей колодязь слугував для збору підземних вод, але після великої пожежі у 1527 році, яка знищила значну частину міста, він перетворився на вигрібну яму. Саме в нижніх шарах цього колодязя археологи знайшли унікальний артефакт – писанку.

Знахідка була виявлена в густому шарі деревного вугілля, оточена різноманітними побутовими предметами: керамічним посудом, дрібними речами, а також виробами зі шкіри, дерева і металу. Це вказує на можливість того, що ці предмети потрапили до невикористовуваного колодязя під час відновлення міста після пожежі. Вражаюче, але писанка збереглася майже в ідеальному стані — втратили лише приблизно 2 квадратних сантиметри її поверхні.

Виявлена писанка, як з'ясувалося, була створена на яйці качки.

Традиційно українські писанки виготовляються за допомогою техніки, що базується на використанні воску: спочатку візерунок наносять на поверхню яйця воском, а потім його фарбують. Після цього віск видаляється, відкриваючи незабарвлену оболонку і створюючи унікальний малюнок.

Практика декорування яєць має в Україні надзвичайно давню історію. Археологічні розкопки виявили керамічні писанки, датовані XII століттям, що свідчить про тисячолітню традицію в країні. Деякі дослідники навіть припускають, що прикрашені яйця можуть мати коріння у Кукутені-Трипільській культурі кам'яного віку, де вони, ймовірно, символізували природу та відродження. З часом ця язичницька традиція була адаптована християнством, і яйце стало символом порожньої гробниці та Воскресіння Ісуса Христа.

В Україні сьогодні писанкарство займає значне місце в національному культурному надбанні. У 2024 році ЮНЕСКО визнало українське писанкарство частиною нематеріальної культурної спадщини людства, підкресливши його унікальність та важливість як давньої традиції.

На сьогоднішній день, неповторна львівська писанка знаходиться в Музеї писанкового розпису в Коломиї, який слугує справжньою скарбницею для цих символів давньої української традиції розпису яєць. Львівський історичний музей, в якому експонується ідентична копія цього артефакту, також підтвердив важливість цього відкриття.

На думку науковців, збереження писанки могло бути обумовлено наявністю води, яка частково заповнювала криницю в той період. Вона потрапила в мул, що забезпечило їй захист від руйнування. Незважаючи на свій поважний вік (XV - початок XVI століття), визначений за супровідними матеріалами, артефакт зазнав мінімальних пошкоджень, що робить його надзвичайно цінним експонатом і свідченням майстерності давніх українських писанкарів.

OBOZ.UA колись запрошував дізнатися, чим відрізняються писанки від крашанок.