Неочікуваний результат: дослідники визначили швидкість людського мислення.

Попри те, що наш мозок щосекунди обробляє величезні обсяги інформації, швидкість формування думок насправді є досить низькою.

Згідно з нещодавніми дослідженнями, проведеними двома науковцями з Каліфорнійського технологічного інституту, людський мозок здатний обробляти приблизно 10 біт інформації за секунду. Цей результат вражаюче контрастує з величезною кількістю даних, яку отримують наші органи чуття: мозок обробляє сенсорну інформацію зі швидкістю близько 100 мільйонів біт на секунду. Така диспропорція між потужним потоком інформації та відносно повільним її усвідомленням вказує на високу ефективність фільтраційних механізмів нашого мозку, повідомляє IFL Science.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Термін "біт" у даному випадку виходить за рамки свого звичного цифрового значення, оскільки науковці використовують принципи теорії інформації, розробленої Клодом Шенноном, для кількісної оцінки когнітивних процесів. Наприклад, дослідники порівнюють таке просте питання, як визначення статі новонародженого, з переданням одного "шеннона" інформації. Це значно менш трудомістко, ніж обробка великої кількості бітів, що містяться у текстовій відповіді, що підкреслює розмежування між необробленими даними та значущою інформацією. Дослідження вказують на те, що мозок відкидає величезну кількість надмірних або неактуальних сенсорних даних, зберігаючи лише те, що необхідно для усвідомленого пізнання.

Провівши низку експериментів із різними завданнями, такими як обробка тексту, гра в "Тетріс" та розв’язування кубика Рубіка, науковці з'ясували, що швидкість когнітивного оброблення інформації у людини залишається стабільною на рівні приблизно 10 біт за секунду. Наприклад, друкарки, які друкують зі швидкістю 120 слів на хвилину, функціонують у межах цього показника завдяки передбачуваній структурі мови, що зменшує інформаційну складність.

Співавтор дослідження Маркус Мейстер звернув увагу на цікавий парадокс: хоча наші сенсорні системи здатні швидко обробляти інформацію, свідоме мислення функціонує з більшою затримкою. Це обмеження може вказувати на еволюційні адаптації, оскільки в умовах відносної стабільності навколишнього середовища повільна когнітивна обробка могла бути достатньою. Дослідники вважають, що така когнітивна стратегія в минулому була важливою для виживання, адже дозволяла людям краще орієнтуватися у світі, приймаючи зважені рішення замість імпульсивних.

Отримані результати можуть мати значний вплив на розробку інтерфейсів мозок-комп'ютер, оскільки вказують на межі, в яких технології здатні підвищити когнітивні здібності завдяки природній швидкості обробки інформації людиною. Незважаючи на те, що інноваційні інтерфейси можуть поліпшити системи введення та виведення даних, критичним обмеженням зал залишається свідома пропускна здатність мозку, що нагадує ситуацію, коли високошвидкісне оптоволокно підключається до застарілого устаткування.

Розвиваючи цю ідею, теорія інформації залишається ключовим елементом у дискусіях, що стосуються технологій і біології. Шенонівські концепції мають значний вплив на сучасні комунікаційні системи, охоплюючи аспекти від стиснення даних до алгоритмів машинного навчання. Глибше розуміння меж і можливостей людського пізнання може слугувати основою для створення штучного інтелекту, сприяючи тісній взаємодії між когнітивними процесами людини та технологічними новаціями.

Раніше в "Фокусі" обговорювались способи боротьби з надмірним мисленням. У сучасному світі, де панують швидкість і стрес, наш розум часто перетворюється на невичерпний потік думок. Якщо не вдається зупинити цей безкінечний внутрішній діалог, це може призвести до суттєвого психологічного дискомфорту та стресу.