Незвичайне дослідження. Використання попелу рисового лушпиння сприяло покращенню продуктивності акумуляторів.

Дослідники з Мічиганського університету виявили, що зола від згорілого рисового лушпиння містить унікальну форму вуглецю, яка може значно підвищити ємність акумуляторів.

Зазвичай для виготовлення електродів акумуляторів застосовується графіт. Проте дослідники виявили, що тверді вуглецеві матеріали, отримані з золи рисового лушпиння, демонструють значно вищі властивості. Цей новий матеріал може зберігати майже вдвічі більше енергії, ніж звичний графіт.

Таємниця полягає в унікальній будові вуглецю, отриманого з золи. Цей вуглець містить мікроскопічні графітові острівці, інтегровані в аморфну вуглецеву матрицю. Завдяки такій структурі матеріал здатний більш ефективно взаємодіяти з літієм, який застосовується в літій-іонних акумуляторах.

Це нововведення має потенціал змінити підходи до виробництва акумуляторів. Акумулятори, створені на основі твердого вуглецю з відходів рисового лушпиння, обіцяють бути більш продуктивними та екологічно безпечними. Це є особливо актуальним для прогресу в галузі електромобілів та систем зберігання відновлювальних джерел енергії.

Дослідники вже подали заявку на отримання патенту та активно шукають партнерів для впровадження цієї технології в комерційний сектор.

Відкриття вчених з Мічиганського університету демонструє, як наука може перетворити звичайні відходи на цінний ресурс. Використання золи від рисового лушпиння для виробництва акумуляторів не тільки сприяє розвитку екологічно чистих технологій, а й вирішує проблему утилізації сільськогосподарських відходів.