Одноденний науковий експеримент призвів до неочікуваних результатів через чотири десятиліття, повідомляють дослідники.

Місцевість, де проводили експеримент у 1980-х роках, до сьогодні зазнала радикальних змін.

Наукові дослідження не завжди призводять до тих результатів, які сподіваються отримати вчені. Це підтверджується випадком одного з досліджень, яке на перший погляд виглядало незначним і було проведене в США 40 років тому. Проте остаточні висновки з цього експерименту стали зрозумілі лише тепер. Інформацію про це опублікував науковий журнал IFL Science.

У 1980 році в штаті Вашингтон на заході США відбулося виверження вулкана Сент-Геленс. Застигла лава, попіл та каміння накрили товстим шаром увесь ландшафт на багато миль навколо, знищивши місцеві ліси і луки. Було зрозуміло, що пройде багато десятиліть чи навіть століть, доки ландшафт відновиться до первісного стану.

Американські дослідники вирішили використати цю можливість для проведення невеликого експерименту, щоб вивчити, як діяльність ховрахів впливає на відновлення зруйнованих екосистем. Суть експерименту полягала в тому, що ховрахи риють нори в шарі попелу та застигаючої лави, виводячи на поверхню родючий ґрунт, що знаходиться нижче, а також корисні для екосистеми гриби та бактерії. Це, в свою чергу, має сприяти швидшому відновленню рослинності в цих районах.

Таким чином, два роки по тому, як відбулося виверження вулкана Сент-Геленс, групу ховрахів на один день перемістили на відокремлену ділянку на схилі вулкана. Протягом всього дня ці маленькі створіння досліджували пемзу, а потім їх знову зловили і повернули назад.

Через шість років після діяльності ховрахів на цьому місці розцвіло більше ніж 40 000 рослин, в той час як території поза зоною їхньої активності залишалися в основному безплідними. Це стало підтвердженням висунутої ними гіпотези.

Проте, через чотири десятиліття після першого експерименту науковці знову відвідали дослідну ділянку і виявили там вражаючу спадщину. На місці, де раніше мешкали ховрахи, було знайдено значно більше різноманіття бактеріальних і грибкових спільнот, ніж у збережених старих лісах, що оточують вулкан.

"В 1980-х роках ми лише перевіряли, як швидко відбувається реакція. Хто міг уявити, що, кинувши ховрашка всього на один день, ми зможемо спостерігати його наслідки через 40 років?" - поділився один із науковців.

Детальні результати дослідження було опубліковано в журналі Frontiers in Microbiomes.

Як повідомляє УНІАН, вчені розробили нейронну мережу, здатну розпізнавати мову тварин. Розробники цієї штучної інтелектуальної моделі стверджують, що їхній інструмент буде корисним для ветеринарів і фермерів.

Ми також вам розповідали про "пекельну жабу", що полювала на динозаврів. Скам'янілі залишки цього створіння були виявлені на Мадагаскарі.