Особиста жертва: археологи виявили жахливу знахідку в Перу.

Під час розкопок на похованні в Хуака Као В'єхо, розташованому на півночі Перу, археологи натрапили на людські залишки, що вказують на незвичний ритуал жертвопринесення. Вчені виявили останки підлітків, які, як виявилося, були родичами тих, хто вже загинув.

Двоє підлітків, які були принесені в жертву під час андського похоронного обряду 1500 років тому, виявилися генетично пов'язаними з дорослими, що їх супроводжували в могилі. Це стало відомо завдяки новим генетичним дослідженням. Ця знахідка вказує на те, що такі жертвоприношення могли бути пов'язані зі смертю близьких родичів, що свідчить про ритуал, який до цього часу не був зафіксований археологами, повідомляє Live Science.

У Фокус.Технології запустили власний Telegram-канал! Приєднуйтеся, щоб бути в курсі найновіших та найцікавіших подій у науковому світі!

Дослідження акцентує увагу на культурі Моче, що існувала на північному узбережжі Перу в період з 300 до 950 року нашої ери. Ця цивілізація славилася своїми складними ритуалами та практиками людських жертвоприношень на честь своїх божеств. Моче залишили по собі безліч археологічних артефактів, хоча існує обмаль свідчень, що підтверджують участь близьких родичів у жертовних обрядах.

За словами співавторки дослідження Ларси Ферен-Шмітц, археогенетикині з Каліфорнійського університету в Санта-Крузі, це перший випадок генетичного підтвердження сімейних зв'язків між жертвами та тими, хто був похований. "Не було жодних свідчень, що в жертву приносили близьких родичів або підлітків, як ми спостерігали раніше", -- зазначила Ферен-Шмітц.

Ці артефакти походять з поховання, знайденого в пірамідальній споруді Хуака Као В'єхо на півночі Перу, яке було виявлено в 2005 році. У цій гробниці знаходяться останки шести людей, серед яких виділяється висока жінка з народу Моче, відома як сеньйора де Као. Разом з нею були поховані троє чоловіків та двоє підлітків — хлопець і дівчина, яких вбили шляхом задушення мотузками, виготовленими з рослинних волокон.

Генетичний аналіз показав, що дівчина була племінницею сеньйори де Као, а двоє чоловіків, ймовірно, були її братами. Один з цих чоловіків був ідентифікований як батько принесеної в жертву дівчинки. Тим часом хлопчик-підліток, який також був задушений, виявився сином одного з братів сеньйори де Као. Це перше свідчення принесення сина в жертву батькові в поховальних традиціях Моче.

Зміст гробниці свідчить про особливу форму індивідуального ритуального жертвоприношення, яка відрізняється від звичних публічних обрядів, пов'язаних із культурою Моче. Ферен-Шмітц вказує на те, що удушення могло розглядатися як почесний спосіб вшанування видатних особистостей. Проте точні причини, чому членів родини приносили в жертву, залишаються неясними. Джеффрі Квілтер, антрополог з Гарварду, висловлює припущення, що на ці ритуали могли впливати внутрішні суперечки або політичні інтереси.

Майбутні дослідження мають на меті з'ясувати, чи були сімейні жертвоприношення широко розповсюдженою традицією, а також дослідити глибинну суспільну динаміку, яка сформувала ці ритуали. Це дослідження не лише збагачує наше розуміння культури Моче, але й порушує ширші питання про роль сім'ї та влади в давніх андських суспільствах.

Раніше Фокус писав про дослідження незвичайних поховань у Норвегії. Вчені вважають, що поховані там жінки відігравали важливу роль у часи вікінгів.

Також ми розповідали про унікальні поховальні артефакти та золоті прикраси, які археологи виявили під час розкопок монумента героям.