Марко Черемшина: життєпис визначного українського письменника та активіста.

День рибалки 2025: яскраві та нестандартні побажання до свята

Марко Черемшина – видатний український автор, фольклорист та активіст. Він першим в українській літературі детально зобразив побут Гуцульщини наприкінці ХІХ століття, використовуючи мову самих гуцулів, що зробило його твори швидко популярними серед читачів.

Досі тривають суперечки щодо дати народження Марка Черемшини. У його метриці стоїть дата 13 червня 1874 року і довгий час вона була єдиним джерелом інформації для біографів. Сам же Марко Черемшина у "Моїй біографії" писав: "З дєдя Юрія і нені Анни прийшов я на світ 13 липня 1874 року".

Одна з найвідоміших меценаток Києва - історія життя Варвари Ханенко.

Біографічні відомості про Марка Черемшину.

Дитячі роки та освіта

Марко Черемшина з'явився на світ у скромній селянській родині в селі Кобаки, розташованому в Косівському повіті (нині це Івано-Франківська область, яка тоді належала до Австро-Угорської імперії). Він був старшим з дітей у сім'ї, маючи молодшого брата та сестру.

До шести років Івана через слабке здоров'я виховували дід і баба з боку мами, Дмитро і Настя Олексюки. З цієї ж причини його не стали схиляти до селянської праці та віддали в науку.

Після завершення навчання в сільській школі Івана перевели до гімназії в Коломиї. Незважаючи на те, що заняття проводилися польською мовою і хлопець постійно стикався з насмішками через своє "мужицьке" походження, через шість місяців він уже встиг зарекомендувати себе як один із найкращих учнів.

Гімназист Іван був спраглим до науки і засиджувався в гімназії до пізньої ночі. Читав багато творів Юрія Федьковича, Марка Вовчка, Григорія Квітки-Основ'яненка, Івана Нечуя-Левицького, які формували його світосприйняття. Однак найбільше юнака захоплювала творчість Тараса Шевченка. Під величезним враженням від Кобзаря він починає писати сам.

Свій перший твір - драму "Несамовиті" - хлопець надіслав на літературний конкурс, оголошений львівським журналом "Зоря". Ця перша проба пера Черемшини була оцінена журі позитивно, але ні в друк, ні на сцену не потрапила, а її текст загубився.

По закінченні гімназії вступив до Віденського університету. На медичний факультет, куди мав бажання, не вистачило коштів, тому вибрав найдешевший - юридичний.

Започаткування суспільної активності

Потрапивши в епіцентр суспільного та літературного життя, він приєднується до товариства "Січ" і стає активним членом організацій "Родина" і "Поступ".

З 1906 року він обіймав посаду помічника адвоката в Делятині, а в 1912-му заснував власну адвокатську практику у Снятині. Тут він активно долучився до громадського та політичного життя, літературної діяльності та культурно-просвітницької роботи. Серед його досягнень – обрання на посаду заступника голови повітової організації "Просвіта", а також спільна з Василем Стефаником організація товариства "Сільський господар" у Снятині.

У своїй юридичній діяльності я неодноразово захищав інтереси селян, оскільки вірив, що всі, незалежно від соціального статусу, повинні мати рівні права у суді.

Літературна діяльність

Одночасно займається літературною діяльністю: створює рецензії, перекладає тексти з французької, німецької, чеської, болгарської, польської, словацької та угорської мов, а також пише власні новели та вірші.

З 1896 року в чернівецькому виданні "Буковина" починають публікуватися перші твори молодого автора, включаючи оповідання, поезію в прозі та художні переклади. Своє перше оповідання "Керманич" Іван Семанюк підписує під псевдонімом "Марко Черемшина", який з того часу стає його постійним творчим ім’ям.

Окрім Марка Черемшини, він також використовував псевдоніми Василь Заренко та Марко Легіт.

У 1901 році була видана окрема книга, що містила серію оповідань про гуцульське життя, під назвою "Карби". Ця публікація миттєво привернула увагу читачів, викликавши безліч рецензій та відгуків, адже вона відкрила новий, невідомий світ — світ буковинської гуцульщини, досі малознайомий для пересічного читача.

Ця антологія стала найбільш яскравим проявом оригінальної творчості автора, що дозволило йому закріпити своє місце в історії української літератури як новеліста початку XX століття. І не лише як письменника, а саме як представника гуцульської культури. Творчість Марка Черемшини можна охарактеризувати як "буковинський феномен". Він вперше інтегрував гуцульський діалект у літературний дискурс і надав своїм творам унікальний буковинський колорит.

Я не збирав етнографічні матеріали, оскільки сам був їх частиною, пронизаний народними піснями і казками з самого дитинства. Моє виховання відбулося серед мелодій, оповідей і звуків сопілки, я вбирав їх у себе і віддавав у своїй творчості, - зауважував Марко.

Перша світова війна

У часи Першої світової війни, коли територія Снятинщини перетворилася на арену інтенсивних бойових дій між австрійсько-німецькими та російськими арміями, Марко Черемшина разом із дружиною проводив час у батьків у своєму рідному селі.

У 1918-му повернувся до Снятина, де його обрали комісаром. Навесні 1919-го від імені ЗУНР очолив делегацію до Станіславова на переговори з румунами з метою уникнення кровопролиття.

Проте переговори не увінчалися успіхом: румунські війська відібрали у делегатів коней та вози, а потім розпочали наступ.

Кулі дзвеніли нам попід пахи, і тоді я кинувся у придорожній рів з водою і перележав тут у студеній воді з годину, та із тої перестуди занедужав на нирки і досі з тої упертої недуги вилічитись не можу..., - писав Марко Черемшина в "Моїй біографії".

За чотири роки до смерті письменник написав заповіт, у якому половину своєї оселі заповідав дитячому будинку, а свою творчу спадщину - найстаршому сину Василя Стефаника. Загалом, літературний доробок Черемшини налічує понад 60 літературних творів. Твори письменника видаються і сьогодні.

Хвороба нирок дала ускладнення на серце і спричинила раптову передчасну смерть письменника у віці 52 років. 25 квітня 1927 року, після відвідин батькової могили, він раптово упав замертво біля цвинтарної брами. Похований у Снятині.

Цікаво дізнатися про Копержинську Нонну Кронидівну - життя української актриси театру та кіно.