Зміна клімату може сприяти збільшенню ареалу грибків-патогенів, згідно з результатами дослідження.

Зміни клімату сприяють поширенню багатьох небезпечних патогенів на нові території.

Зростання температури буде сприяти розширенню ареалу небезпечного грибка, що щорічно інфікує мільйони людей, повідомляє Financial Times.

Нове дослідження доводить: зміни клімату посилюють загрозу важких захворювань. Родина грибків Aspergillus може розширити ареал на північні регіони Європи, Азії та Америки -- це вкотре підкреслює небезпеку цвілі, яка, за деякими оцінками, спричиняє до 5% всіх смертей у світі.

Кліматичні зміни сприяють розширенню ареалів багатьох небезпечних патогенів, зокрема й переносників хвороб, таких як комарі. Однак грибки представляють особливу небезпеку через невидимість їхніх спор, відсутність ефективних методів лікування та зростаючу стійкість до існуючих лікарських засобів. Світ наближається до "точки неповернення" у контексті поширення грибкових патогенів, які можуть розвиватися як у посушливих ґрунтах, так і в теплих, вологих місцях будівель, попереджає Норман ван Рейн, один із авторів нового дослідження про Aspergillus.

"Йдеться про сотні тисяч життів і кардинальні зміни у розподілі видів, -- попереджає ван Рейн, науковий співробітник Wellcome Trust з Манчестерського університету. -- Через 50 років усе буде по-іншому: і гриби, і хвороби, які вони спричиняють".

Після прем'єри серіалу The Last of Us, в якому грибок трансформує людську поведінку і призводить до руйнування цивілізації, мільйони людей дізналися про цю загрозу. Проте в нашому світі вона все ще залишається недооціненою.

Мікологія, що вивчає гриби, є досі недостатньо вивченою науковою галуззю. Як показує дослідження Королівських ботанічних садів К'ю, більше 90% видів грибів залишаються невідомими. Це свідчить про те, що гриби є значно менш дослідженими порівняно з тваринами та рослинами.

Щорічно інвазивні грибкові інфекції призводять до загибелі приблизно 3,8 мільйонів людей, з яких грибки стають причиною смерті у 2,5 мільйонах випадків.

Однією з найнебезпечніших є аспергільоз -- легеневе захворювання, що виникає внаслідок зараження спорами Aspergillus. Воно може вражати мозок та інші органи. Через схожість симптомів з іншими хворобами або брак обізнаності серед лікарів, інфекцію часто виявляють запізно або взагалі не діагностують.

Гриб Aspergillus має двояку природу: він може бути як корисним, так і небезпечним. Деякі його види знаходять застосування в хімічній промисловості, а також у виробництві соєвого соусу і саке. З іншого боку, існують види, які становлять серйозну загрозу. Хоча більшість людей не відчувають негативних наслідків від вдихання спор, випадки інфекцій можуть мати фатальні наслідки, особливо для осіб із ослабленим імунітетом, таких як пацієнти з астмою, муковісцидозом або ті, хто проходить курс хіміотерапії.

У 2022 році Всесвітня організація охорони здоров'я вперше представила список найнебезпечніших грибкових патогенів, до якого увійшов Aspergillus fumigatus, зайнявши місце серед чотирьох найнебезпечніших. Нове дослідження, яке фінансується фондом Wellcome, передбачає, що якщо людство продовжить активно експлуатувати викопні пального до 2100 року, ареал A. fumigatus може зрости на 77% усього світу. Зокрема, цей грибок може просунутися на північ до Полярного кола, вражаючи додаткові 9 мільйонів європейців.

Професорка Елейн Бігнелл з Університету Ексетера зазначає, що A. fumigatus здатен надзвичайно швидко рости в гарячому компості, а отже, має адаптацію до температури людського тіла (приблизно 37°C).

"Очевидно, його екологічні умови надали йому еволюційні переваги в ураженні легень людини," -- зазначила вона.

Інший вид, відомий як Aspergillus flavus, негативно впливає на сільськогосподарські рослини і, за прогнозами, його поширення може збільшитися ще на 16% території. Цей грибок може закріпитися в північному Китаї, Скандинавії, Алясці та Росії, одночасно втрачаючи придатні для існування території в Африці та Бразилії. Така ситуація матиме значний вплив на місцеві екосистеми, адже грибок виконує ключову роль у процесах розкладання органічних речовин.

Aspergillus flavus продукує афлатоксини -- токсичні сполуки, що викликають рак і тяжке ураження печінки. Вищі температури та підвищення рівня CO₂ стимулюють утворення цих отрут і забруднення врожаю. Останні дослідження також свідчать, що A. flavus може швидко розвинути стійкість до фунгіцидів. Водночас фармацевтичні компанії неохоче інвестують у протигрибкові препарати через їхню високу вартість і низьку рентабельність.

Дослідження Aspergillus доповнює ширшу наукову картину, згідно з якою екстремальні погодні явища, зокрема посухи й лісові пожежі, сприяють поширенню небезпечних грибків. Наприклад, посуха з подальшими зливами може спричинити розпорошення спор у повітрі, попереджає Бріттані Бустаманте з Каліфорнійського університету в Берклі.

Цей університет очолює п'ятирічний проєкт з аналізу медичних даних 100 мільйонів пацієнтів у США, аби з'ясувати, як різні чинники впливають на частоту грибкових інфекцій. Дослідники встановили, що патогени на кшталт Coccidioides (збудник "лихоманки долини") ширше розповсюджуються після посух або інших змін, пов'язаних із кліматом.

Сoccidioides, грибок, що мешкає в сухих та спекотних грунтах, вже досяг штату Вашингтон, починаючи з південного заходу США. Від 2020 року виявлено зростання випадків аспергільозу, зокрема серед латиноамериканських спільнот та жителів сільських районів. Хоча причини цього явища ще неясні, можливими факторами можуть бути серйозні наслідки Covid-19 і обмежений доступ до медичних послуг під час пандемії.

"Зміни клімату, ймовірно, призведуть до нових спалахів респіраторних хвороб, а вторинні грибкові інфекції, такі як аспергільоз, продовжать становити серйозну небезпеку для здоров'я населення", -- підкреслює Бустаманте.

"Найбільшу загрозу зіштовхнуться ті, хто вже стикається з соціально-економічними проблемами і має постійний зв'язок із забрудненим оточенням."

Увага! Цей матеріал ґрунтується на найсвіжіших та сучасних наукових дослідженнях у галузі медицини і має лише інформаційний характер. Він не може слугувати основою для встановлення будь-яких медичних діагнозів. Якщо ви відчуваєте себе нездоровим або потребуєте діагностичних послуг, будь ласка, зверніться до лікаря!

Пацієнт між життям і смертю, а антибіотики не допомагають? Проблема антибіотикорезистентності набирає обертів у всьому світі, а в Україні з огляду на війну -- прискореними темпами. Стійкі до антибіотиків бактерії стають дедалі більшим викликом для медицини. Українські науковці допомагають лікарям знайти вихід із кризи.

У статті "Антибіотикорезистентність: перші досягнення українських дослідників у протистоянні супербактеріям" Людмила Замірська ділиться своїми думками про те, як це реалізувати.