"Прокляття Тутанхамона" або ж лікування раку: чи може пліснява стати ключем до боротьби зі страшною недугою?

Дослідники вивчили один з видів плісняви, відомий як Aspergillus flavus, і були вражені отриманими результатами.

Пліснява, яка, за припущеннями, могла стати причиною загибелі кількох осіб, що ризикнули увійти до гробниці Тутанхамона, може мати в собі несподівану таємницю. Цей грибок, відомий як Aspergillus flavus, насправді не є прокляттям фараона, а може виявитися медичним даром, повідомляє Science Allert.

Нове дослідження, проведене молекулярними інженерами з Університету Пенсільванії, виявило, що цей конкретний грибок містить сполуки, що борються з раком.

Коли природні екстракти комбінувалися з раковими клітинами людини, що викликають лейкемію, спостерігався вражаючий результат. Після внесення змін вони навіть продемонстрували ефективність, подібну до певних хіміотерапевтичних засобів.

Ці сполуки, відомі як RiPPs, синтезуються різними формами життя, такими як рослини та бактерії. Останнім часом рослинні RiPPs продемонстрували значні перспективи у лікуванні деяких типів раку. Проте грибкові RiPPs залишаються менш вивченими і можуть бути неправильно ідентифіковані через свої специфічні структури.

"Хоча на сьогоднішній день виявлено лише кілька з них, практично всі володіють високою біоактивністю," - зазначає провідний автор дослідження та біомолекулярний інженер Цюйюе Ні з Університету Пенсильванії. - "Це просто невивчена сфера з безмежними можливостями."

A. flavus можна знайти в різних куточках світу, де є розкладений органічний матеріал. Його жовто-зелені спори здатні атакувати сільськогосподарські рослини та навіть уражати легені ссавців. У людей ця інфекція може викликати аспергільоз, який призводить до хронічних захворювань легень і може стати небезпечним для життя без належного лікування.

У 1973 році кілька науковців, які розкрили гробницю польського монарха, раптово пішли з життя. Мікробіолог того часу виявив у цій гробниці сліди гриба A. flavus, що дало підстави вважати, що саме він міг стати причиною загибелі дослідників. Цю ж теорію згодом застосували до випадків, пов'язаних із працівниками та графом, які були присутні під час відкриття гробниці єгипетського фараона Тутанхамона на початку XX століття. Відомо, що граф помер від хвороби через кілька днів, а деякі робітники — через кілька років.

Роль аспергілу в цих смертях підживлювала уяву. Але його злет до слави в історичних книгах привернув увагу науковців до грибка в сучасну епоху.

Натхненні іншими дослідженнями, які пов'язують A. flavus з протираковою активністю, Ні та його колеги просканували десяток різних штамів Aspergillus на наявність RiPP.

Застосувавши метаболічні та генетичні підходи, дослідники зосередили свою увагу на чотирьох очищених сполуках із подібними складними структурами. Ці сполуки отримали назву асперигіміцини.

У ході лабораторних досліджень два з чотирьох аспектів асперигіміцину показали значну ефективність у боротьбі з клітинами лейкемії. Проте жоден із цих сполук не виявив активності щодо клітин раку молочної залози, печінки або легень.

Коли дослідники модифікували один RiPP та додали жирну молекулу (ліпід), сполука продемонструвала посилену протиракову активність на кількох різних лініях клітин лейкемії та лінії клітин раку молочної залози.

Фактично, цей змінений RiPP працював нарівні з двома хіміотерапевтичними препаратами, схваленими для лікування лейкемії: цитарабіном та даунорубіцином .

"Розуміння того, як ліпіди можуть модулювати транспортування хімічних сполук у клітини цим геном, відкриває нові можливості для створення лікарських засобів," — зазначає Ні.

Практично через сто років після того, як гриби стали джерелом пеніциліну, ці дивовижні організми вказують на нові можливості для подальшого розвитку.

Раніше портал Знай публікував матеріал про те, як "активізувати" підшлункову залозу за допомогою каші: легкий рецепт для підтримки здоров'я та підвищення енергії.

Портал також повідомляв про небезпеку національного масштабу: швидке розповсюдження небезпечного рослинного виду викликає занепокоєння серед науковців та медичних працівників.

Інші публікації

У тренді

informnauka

Використання будь-яких матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на данний сайт.

© Новини зі світу науки - informnauka.com. All Rights Reserved.