Реформа старшої освіти: хто і коли перейде до 12-го класу, а також що таке академічні ліцеї?

Які наслідки матиме рішення виключити фізику, хімію, географію та біологію зі списку обов'язкових предметів для учнів старших класів?

Малопомітним для загалу є те, що ще рік тому частина закладів середньої освіти, які мали назву гімназія, стали ліцеями. А це видимі ознаки руху до масштабної реформи старшої школи, про яку заявляли ще з 2017 року.

Обговорення нових методів навчання для старшокласників, які незабаром вступатимуть у доросле життя, помітно загальмувалося після початку повномасштабної війни. Проте Міністерство освіти та науки України вже визначило дати впровадження змін для учнів старших класів — з 2027 року. Крім того, вже з нового навчального року в окремих регіонах розпочнеться пілотне тестування цих нововведень.

Які дисципліни залишаться обов'язковими для учнів старших класів? Які особливості матимуть академічні ліцеї в порівнянні з профільними? Де вперше запровадять новий формат навчання для десятикласників?

Укрінформ пропонує свої роз'яснення.

РЕФОРМА ПОТРІБНА, АЛЕ МАЛА ЗАРПЛАТА НЕ МОТИВУЄ ВЧИТЕЛІВ ПРАЦЮВАТИ У ШКОЛАХ

Всі, хто останнім часом мав стосунок до освіти - учні, їхні батьки та педагоги - одностайно вважають, що необхідні зміни в середній школі. Це підтверджують результати всеукраїнського дослідження, яке вивчало ставлення до реформ у старшій школі. Дослідження здійснив Київський міжнародний інститут соціології в співпраці зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE за ініціативою Міністерства освіти. У ньому взяли участь більше ніж 80 тисяч опитаних.

Схвалили реформу старшої школи 85% старшокласників і такий же відсоток батьків учнів 10-11 класів. Батьки учнів 5-6 класів, напевно, менше задумувалися про навчання дітей через кілька років, утім з них теж 78 процентів були за реформу старшої школи.

"Як мама двох дітей та викладачка англійської, я впевнена, що освітню систему потрібно змінювати," - зазначає Олена Запольська з Києва. "Учні стикаються з надмірним навантаженням через вивчення багатьох предметів. Вже в середній школі їм важко самостійно впоратися з фізикою, хімією, біологією та математикою без допомоги репетиторів."

З іншого боку, існує серйозна проблема з нестачею кваліфікованих педагогів, оскільки небагато людей готові працювати за зарплату в 12-14 тисяч гривень на місяць, викладаючи дітям, які переживають стрес через війну. Крім того, їм потрібно часто замінювати колег, розробляти навчальні плани та заповнювати численні звіти. За перевірку зошитів вони отримують лише 200 гривень, а за класне керівництво - всього 1200 гривень. В цілому, за виконання 21 педагогічної години на тиждень, вчителі отримують менше ніж 6 тисяч гривень на місяць. Найвищі зарплати мають лише ті, хто працює в освіті вже багато років і має вищі категорії.

В Україні з 2017 року реалізується реформа "Нова українська школа" (НУШ), основною метою якої є створення сучасної, якісної та конкурентоздатної системи загальної середньої освіти. Згідно з цією реформою, впроваджується нова структура навчання: початкова школа (1-4 класи), гімназія (5-9 класи, базова освіта) та академічний ліцей (10-12 класи, профільна освіта), як зазначає Міністерство освіти. Заплановано, що навчання за програмами 12-річної повної загальної середньої освіти (ЗСО) розпочнеться 1 вересня 2027 року.

За попередніми напрацюваннями, в академічних ліцеях (10-12 класи) на кожній паралелі має бути не менш як чотири класи (100 учнів). Саме така мінімальна кількість дасть змогу обʼєднувати учнів у групи для вивчення різних предметів та додаткових курсів.

Ліцеї, відповідно до концепції, повинні переважно функціонувати окремо від початкових шкіл і гімназій. Проте громади мають можливість ухвалювати інші рішення за взаємною згодою. Наприклад, усі навчальні заклади можуть бути об'єднані під одним дахом у випадках, коли існує велика відстань між ними або є труднощі з транспортом.

Скажімо, у Київській області є 69 громад. Прогнозується, що кількість учнів, які потенційно навчатимуться в ліцеях і професійних коледжах у 2030 році, -- понад 77,2 тисячі (це минулорічні 4-6 класи). Тож попередньо заплановано, що у столичній області будуть діяти 114 академічних ліцеїв і 38 професійних коледжів, в яких діти здобуватимуть середню освіту.

ВІДСУТНІСТЬ ОБОВ'ЯЗКОВИХ ДИСЦИПЛІН: БІОЛОГІЯ, ФІЗИКА, ХІМІЯ, ГЕОГРАФІЯ – ПЛЮСИ ЧИ МІНУСИ?

З 2027 року передбачено запровадження трирічної профільної середньої освіти (10-12 класи) за двома спрямуваннями: академічним - із поглибленим вивченням предметів і курсів для подальшого здобуття вищої освіти та професійним - орієнтованим на здобуття професії згідно з потребами ринку праці. Якщо казати спрощено: академічні ліцеї готуватимуть майбутніх абітурієнтів, а професійні - тих, хто більше тяжіє до практичних занять. Пілотні ліцеї у кількох областях запрацюють уже з нового навчального року.

Яким чином зміниться навчальний процес у реформованих старших школах у порівнянні з теперішнім? У академічних ліцеях учні отримають можливість вибирати профілі та предмети для поглибленого вивчення, а також курси, які їх зацікавлять або будуть необхідні, повідомляють у Міністерстві освіти і науки України. Обов'язковими залишаться дисципліни, пов'язані з українською та англійською мовами, українською літературою, історією України, математикою, фізичною культурою та курсом "Захист України".

Такий список обов'язкових уроків для старшокласників викликає дискусії. Лариса Романишин, яка минулого року ввійшла у топ-10 переможців премії для вчителів Global Teacher Prize Ukraine, вважає, що запропонована реформа старшої школи в Україні відкриває нові можливості для учнів, проте вона також має свої недоліки.

Вчителька хімії, фізики та біології з Сколівського закладу загальної середньої освіти І-III ступенів №2 у Львівській області, яка розпочала свою професійну діяльність як інженер-хімік, відзначає позитивні моменти реформи старшої школи, зокрема можливість для учнів вибирати предмети відповідно до своїх інтересів і кар'єрних амбіцій. "Це може значно підвищити їхню мотивацію та бажання вчитися, а також сприяти розвитку самостійності. Учні, які вивчають те, що їм до вподоби, більш активно залучаються до навчального процесу і здобувають кращі результати", - зазначає ця досвідчена та успішна педагогиня.

Розпочинаючи з 10 класу, у підлітків віком 14-16 років тільки починає формуватися усвідомлення багатьох складних зв'язків та знань. Тому Лариса Романишин вважає серйозним недоліком відсутність у старшій школі таких важливих предметів, як біологія, фізика, хімія та географія. "Ці дисципліни є основою для отримання знань, вони мають вирішальне значення для розвитку логічного мислення та розуміння складних процесів, - зазначає вчителька. - Вони навчають учнів аналізувати великі обсяги інформації, робити обґрунтовані висновки та формулювати гіпотези. Якщо учні не отримають базових знань у цих сферах, це може призвести до недостатньої готовності до викликів сучасного світу, а також до утворення покоління, яке буде менш інформоване у питаннях здоров'я, екології та технологічного прогресу".

В майбутньому це може викликати нестачу кваліфікованих спеціалістів, що зупинить розвиток технологій та інновацій, зазначає Лариса Романишин. Це, у свою чергу, знизить конкурентоспроможність України на міжнародній арені, ускладнюючи її здатність адекватно реагувати на глобальні виклики.

"Можливо, слід переосмислити методи викладання обов'язкових дисциплін, - зазначає відома вчителька Лариса Романишин. - Ключовим є те, щоб учні мали можливість не лише обирати предмети, а й здобувати основні знання, які знадобляться їм у житті."

Прислухатися до Лариси Романишин спонукає те, що проєкт дослідження гідрогелів в умовах мікрогравітації, виконаний її учнями став найкращим серед українських пропозицій, який обрало минулого року для втілення NASA - Національне агентство США з аеронавтики і дослідження космічного простору. А цьогоріч у космосі буде втілена наукова розробка вже другої команди учнів Лариси Романишин.

У той же час Олександр Думишинець, киянин і викладач інформаційних технологій, є одним з фіналістів загальнонаціональної премії Global Teacher Prize Ukraine 2024. Він висловлює свою підтримку ідеї не робити фізику, хімію, біологію та географію обов'язковими для всіх учнів, оскільки ці предмети можуть не бути актуальними для кожної майбутньої професії.

"Якщо учень зацікавлений у фізиці, він вибере відповідний напрямок. Якщо я маю намір будувати кар'єру в галузі STEM, ці дисципліни стануть частиною мого освітнього курсу, - зазначає співрозмовник. - Але якщо мої інтереси лежать у сфері гуманітарних наук, мистецтва або креативних індустрій, чи справді мені потрібні фізика або хімія в значних обсягах?"

Пан Думишинець вважає, що чітко структуроване навчання, яке включає обов'язкові предмети, спеціалізовані дисципліни та курси на вибір, є важливою перевагою нововведень у старшій школі. "Це дає мені можливість формувати свою освіту відповідно до моїх інтересів та потреб, отримуючи фундаментальні знання та одночасно поглиблюючи ті області, які стануть корисними в майбутньому. Це сучасний підхід до навчання, що допомагає уникнути надмірного навантаження зайвими знаннями".

УЧНІ НЕ МАЮТЬ ПРАВА ПОДОРОЖУВАТИ ДО ЛІЦЕЮ НА ВІДСТАНЬ БІЛЬШЕ 30 КМ.

У затверджених у жовтні минулого року Міністерством освіти і науки "Концептуальних засадах реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї)" зазначено, що учні, поблизу домівок яких не буде таких навчальних закладів, повинні мати можливість доїжджати на навчання і/або жити в пансіонах при ліцеях.

Відстань від місця проживання до місця навчання має відповідати правилу "золотої години" і не перевищувати 30 км. Якщо більше - ліцеїсти не повинні кататися щодня, а мають проживати в пансіоні.

Заявляється, що мережа ліцеїв у громадах повинна бути організована таким чином, щоб кожен старшокласник мав можливість на зручній відстані обрати один із трьох основних напрямків. Перший напрямок охоплює природничі науки, технології, математику та інженерію, що об'єднується під терміном STEM (S - наука, T - технології, E - інженерія, M - математика). Другий блок включає українську та іноземні мови, а також літературу. Третій кластер стосується суспільних і гуманітарних наук, таких як історія, правознавство, психологія та інші.

Визначати профілі ліцеїв мають заклади освіти, проте департаменти освіти в областях повинні стежити за збалансованістю всіх напрямків. При цьому варто не забувати, що забезпечити вибір профілів треба не тільки міським учням, а й старшокласникам із сіл.

Вже стало відомо, що в наступному навчальному році учні старших класів матимуть можливість здобувати освіту за 12-річною системою в ліцеї "Європейська освіта" у Кропивницькому. Цей навчальний заклад долучився до пілотного проєкту реформи "Нова українська школа" (НУШ), яка передбачає, що замість традиційних двох років навчання в старшій школі, учні проходитимуть три роки.

У рамках експерименту в 2025 році планують набрати два 10-ті класи з різних навчальних закладів. Загалом планують 12-річне навчання у цьому ліцеї для 52 учнів.

За інформацією управління освіти міської ради, у 2025 році для проведення експерименту в навчальних закладах Кропивницького планується виділити 19 мільйонів гривень субвенції. З цієї суми 10 мільйонів буде направлено на підтримку ліцею "Європейська освіта", а решта коштів буде розподілена між іншими школами міста.

Проте ще залишається немало запитань без відповідей. Ще немає, скажімо, офіційно напрацьованих механізмів щодо програм і термінів навчання вже у вишах тих студентів, які одночасно прийдуть в аудиторії: після 11-річного і 12-річного шкільного навчання. Досі немає детальних умов участі школярів у пілотному проєкті, старт якого заявлено на нинішній рік. Пояснення обіцяють надати навесні, під час профорієнтаційної кампанії у школах.