Росія незабаром буде мати можливість запускати понад тисячу "Шахедів" щодня. Конфлікт лише розпочинається.

Волонтерка Марія Берлінська стверджує, що без розвитку військових технологій Україні загрожує серйозна небезпека.

Ми поступово наближаємось до етапу, коли росіяни зможуть здійснювати запуск понад 1000 ударних безпілотників типу "Шахед" протягом доби.

На кінець травня 2025 року ми опинилися в ситуації, коли починаємо значно відставати у технологічних змаганнях. Хоча в деяких сферах ще існує паритет, в цілому росіяни поступово набирають перевагу.

Вони розробили державну стратегію, залучивши тисячі провідних інженерів до військової архітектури, об'єднали сотні інженерних груп з партнерів з Китаю, Північної Кореї, Білорусі та інших країн, інвестувавши сотні мільярдів доларів у дослідження та розробки, а також у компоненти.

Ми прагнемо використовувати технології з низьким рівнем складності, однак доступні та прості рішення становлять лише частину всього комплексу.

Необхідно зробити стрибок у нову якість. Для цього вкрай важлива фундаментальна наука.

На рішеннях з хоббійного радіоринку ми і так зробили диво.

Протягом більше трьох років вони були разом.

Проте ці рішення поступово втрачають свою значущість через вплив масштабних системних та наукових проектів, які реалізуються спільними інженерними командами з Росії, Ірану та Китаю.

Якщо ми вважаємо, що можна продовжувати війну, спираючись на рішення, які складаються з непереконливих і ненадійних елементів, це може призвести до катастрофічних наслідків.

На початку ці рішення можуть втратити свою ефективність, після чого російська сторона представить нові суттєві зміни в ситуації, а в результаті це призведе до деморалізації армії, що може мати для нас фатальні наслідки.

Наші технології в основному складаються з рішень, які можна оцінити на приблизно 80%. Однак ми натрапили на певні межі в основах науки. Ці межі умовні, адже ми знаємо, в якому напрямку рухатися, і ніщо не може перешкодити нашому прогресу.

Проте відсутні можливості.

Фундаментальна наука в нас була десятиліттями викинута на узбіччя історії, і точно не створюється за 3 роки.

Що можна зробити з усім цим?

Єдиним вірним кроком є розробка стратегії державної політики, спрямованої на розвиток військових технологій.

Це повинно бути головне запитання.

Адже якщо цього не станеться, то за кілька років не залишиться нічого. Лише знищені міста та окупаційна влада.

А нам, простим небайдужим людям, волонтерам, військовим єдине що можна зробити -- ще трохи виграти для чиновників час.

Об'єднувати інженерів, знайомити між собою та з військовими, допомагати тестувати їхні вироби на фронті і полігонах, привозити компоненти, шукати фінансування.

Виявляти інтерес до MilTech та активно підтримувати всіх, хто працює в цій сфері.

В даний момент технологічний прогрес на фронті залежить, по суті, від кількох тисяч інженерів та виробників.

Уся численна країна з багатомільйонним населенням. І лише кілька тисяч осіб.

Їм необхідно максимально допомагати і паралельно навчати нових фахівців. Розуміючи, що підготовка фахівців, фундаментальна наука -- це, як мінімум, 5-10 років.

Проте, війна лише стартує. Щоб не зазнати остаточної поразки вже завтра, необхідно діяти і інвестувати свої сили вже сьогодні. Це слід зробити терміново.