Россияне опережают других в сфере технологий.

Ми поступово доходимо до моменту, коли росіяни зможуть запускати 1000+ ударних БПЛА типу "Шахед" за добу.

Загалом на кінець травня 2025 ми починаємо все більше відставати в технологічній гонці. На низці напрямків ще зберігається паритет, але в основному росіяни все більше попереду.

Вони розробили державну стратегію, залучивши тисячі провідних інженерів у сферу військової архітектури, об’єднавши сотні інженерних колективів з партнерів, таких як Китай, Північна Корея, Білорусь та інші. Інвестували сотні мільярдів доларів у дослідження та розробки, а також у створення компонентної бази.

Ми прагнемо використовувати прості та економічні технології, проте це лише одна з складових нашого підходу до вирішення проблем.

Необхідно здійснити стрибок на принципово новий рівень. Для досягнення цього важливо спиратися на основи фундаментальної науки.

Ми вже встигли здійснити справжнє диво у виборі рішень для хобійного радіоринку.

Протрималися понад три роки.

Проте ці рішення все частіше переганяються масштабними, науково-інженерними проектами, які реалізуються спільними зусиллями російських, іранських та китайських інженерів.

Якщо ми будемо сподіватися на рішення, створені з непевних та ненадійних матеріалів, аби продовжити війну ще на кілька років, це може мати катастрофічні наслідки.

Бо спершу ці рішення перестануть працювати, потім росіяни дадуть ще кілька game changers, а потім деморалізується армія і закінчимось ми.

Наші технології складаються приблизно на 80% з подібних рішень. Однак ми зіштовхнулися з певними обмеженнями в основах науки, які можна назвати "скляною стелею". Ця стеля символізує наше чітке розуміння напрямку, в якому потрібно рухатися, і жодні зовнішні фактори не заважають нам у цьому. Проте, ми стикаємося з браком ресурсів для реалізації наших ідей.

Фундаментальна наука протягом багатьох десятиліть перебувала на задвірках історії, і її розвиток неможливо здійснити за три роки.

Що ж робити з усім цим?

Єдине правильне рішення, це створення стратегії державної політики з розвитку військових технологій. Це має бути питання номер один. Бо якщо не буде цього - за лічені роки не буде нічого. Окрім стертих міст і окупаційної влади.

Ми, звичайні небайдужі громадяни, волонтери та військові, можемо зробити лише одне - виграти ще трішки часу для державних посадовців. Це означає об'єднувати інженерів, знайомити їх з військовими, сприяти тестуванню їхніх розробок на фронті та полігонах, доставляти необхідні компоненти і шукати фінансову підтримку. Важливо проявляти інтерес до MilTech і всіма силами допомагати тим, хто займається цими питаннями.

На сьогоднішній день весь технологічний фронт залежить лише від кількох тисяч інженерів та виробничих спеціалістів. Величезна країна з багатомільйонним населенням покладається на таку невелику групу людей. Тому надзвичайно важливо надавати їм максимум підтримки та одночасно навчати нові кадри. Адже підготовка кваліфікованих фахівців та розвиток фундаментальної науки потребують, принаймні, 5-10 років.

Однак конфлікт лише стартує. Щоб не зазнати остаточної поразки вже завтра, необхідно почати діяти та інвестувати свої зусилля вже сьогодні. Негайно.