Співаючи, немов пташка: у Китаї відкрито новий вид динозаврів.
У Китаї вчені-палеонтологи виявили новий вид динозавра, який, ймовірно, не ревів, а видавав звуки, схожі на цвірінькання птахів. Це відкриття може суттєво змінити наші уявлення про звуковий супровід динозаврів мільйони років тому.
Висновки дослідження були опубліковані в науковому журналі PeerJ. Сучасна наука дедалі більше відходить від кіношного образу доісторичних ящерів із "Парку Юрського періоду". Замість гігантів з лускатою шкірою, сьогодні багато дослідників переконані, що численні види динозаврів мали оперення і нагадували сучасних птахів.
Що з'ясували палеонтологи про динозарів Pulaosaurus qinglong
Нові дослідження свідчать, що деякі травоїдні непташині динозаври могли видавати звуки, схожі на цвірінькання, а не на рев чи гарчання. Таке припущення вчені зробили завдяки новим скам'янілостям із фрагментами гортані - органу, що відповідає за звукоутворення.
Скам'янілі рештки належать виду Pulaosaurus qinglong, названому на честь легендарного китайського дракона Пулао, відомого гучними звуками. Виявлений динозавр належить до Neornithischia (підгрупи Ornithischia), яка включає травоїдних ящерів з птахоподібною будовою тазу.
Це відкриття є надзвичайно значущим, оскільки воно представляє собою першу задокументовану знахідку неорнітісійського динозавра в регіоні Яньляо. Це місце, яке славиться своїми знахідками динозаврів, розташоване на північному сході Китаю і належить до періоду від 165 до 150 мільйонів років тому.
Раніше наукові дослідження цього регіону в основному фокусувалися на малих тероподах та ранніх птахах, в той час як орнітісхії часто ігнорувалися. Це призвело до значного обмеження палеонтологічного запису про них, що ускладнювало розуміння еволюційних процесів у цій групі динозаврів.
Вчені відкопали рештки молодого пулаозавра
У північному Китаї, в провінції Хебей, науковці виявили прекрасно збережені залишки молодого пулаозавра. Серед знайдених фрагментів були хребці, кінцівки, таз, елементи гортані та навіть сліди м'яких тканин, що є надзвичайно рідкісним явищем для такого давнього періоду.
Вчені провели філогенетичний аналіз, щоб з'ясувати місце нового виду в еволюційному дереві динозаврів. Виявилося, що цей вид є одним із найдавніших представників неорнітишій і лише другим у світі динозавром, у якого знайшли скам'янілі частини голосового апарату. Гортань Pulaosaurus мала листоподібні хрящові структури, подібні до сучасних птахів, що свідчить про здатність до вокалізації.
Дослідження харчових звичок динозавра також отримало значну увагу. Вчені вивчили його внутрішню структуру та виявили круглі камінчики, а також сліди насіння чи інших рослинних залишків. Аналіз зубів, щелеп і язика свідчить про те, що пулаозавр харчувався м'якою рослинною їжею.
Зазначається, що відкриття розширює знання про біорізноманіття біоти Яньляо й допомагає заповнити прогалину у розумінні еволюції ранніх представників неорнітишій. Водночас воно надає нові свідчення про те, як динозаври могли звучати, змінюючи наше уявлення про їхню поведінку та життя.
Що стало причиною цьому?
В галузі палеонтології вже давно ведуться суперечки щодо чисельності динозаврів безпосередньо перед падінням астероїда 66 мільйонів років тому. Деякі дослідники вважають, що в той трагічний весняний день ці істоти переживали свій розквіт, тоді як інші припускають, що їхня популяція вже зазнала зменшення, а падіння космічного об'єкта стало лише фінальним акордом.
Щоб з'ясувати це питання, міжнародна команда вчених здійснила детальний аналіз скам'янілостей, виявлених на території Північної Америки, охоплюючи період 18 мільйонів років перед масовим вимиранням, яке відбулося наприкінці крейдяного періоду. Результати цього дослідження підтверджують зростаючу кількість свідчень, що вказують на те, що динозаври почувалися досить комфортно перед катастрофічним зіткненням з астероїдом.
Як повідомляло видання OBOZ.UA, величезні птахи моа, які не здатні літати та колись населяли Нову Зеландію, вимерли приблизно 600 років тому. Проте вчені висловлюють надію, що їх можна буде відновити, оскільки виявили достатню кількість біологічних зразків для відтворення цієї популяції.