Що станеться, якщо запустити паперовий літачок з Міжнародної космічної станції: науковці знайшли відповідь.

У свіжому дослідженні японські науковці провели моделювання, щоб дізнатися, що трапиться з паперовим літачком, якщо його скинути з Міжнародної космічної станції (МКС). Незважаючи на гіперзвукову швидкість, така конструкція може залишатися в атмосфері протягом кількох днів, але зрештою вона згорить.

Цю інформацію опублікувало видання Science Alert.

Дослідники Максиміліан Берте та Кодзіро Судзукі з Токійського університету опублікували роботу під назвою "Динаміка космічного літачка-орігамі при вході в атмосферу Землі". Вони використали звичайний аркуш паперу формату А4 для створення моделі літачка, яку змоделювали у програмі на основі реальних параметрів польоту.

У симуляції вчені скинули літачок із висоти приблизно 400 км -- саме на такій орбіті обертається МКС. Початкова швидкість паперової конструкції становила 7800 м/с. Попри це, літак не руйнується одразу, бо на такій висоті атмосфера надто розріджена, щоб створити значний опір.

За розрахунками, у проміжку від 400 км до приблизно 120 км літачок залишається відносно стабільним. Через низький балістичний коефіцієнт він поступово втрачає швидкість і знижується. Цей процес триває орієнтовно 3,5 доби.

Проте на висоті 120 км атмосфера стає достатньо щільною, щоб спричинити некероване обертання об'єкта. У цей момент траєкторія починає руйнуватися: літальний апарат втрачає здатність підтримувати стабільний політ і переходить у безладне падіння.

Для практичної перевірки отриманих результатів, науковці створили фізичну модель паперового літачка (з алюмінієвим хвостом) і провели експеримент у гіперзвуковій аеродинамічній трубі Касіва, що знаходиться при Токійському університеті. Під час 7-секундного впливу потоку повітря зі швидкістю 7 Махів (близько 8500 км/год) ніс літака зазнав деформації, а його краї почали обвуглюватися. Тим не менш, загальна структура залишилася неушкодженою. Якщо б експеримент тривав довше, паперовий матеріал міг би повністю згоріти.

Основною метою цієї роботи було продемонструвати, що такі легкі конструкції можуть бути безпечно використані в космічному просторі. Їх розробка може бути виконана таким чином, щоб вони повністю згоряли в земній атмосфері після завершення місії, не залишаючи за собою космічних відходів.

Нагадаємо, дослідники виявили ще одне тіло в Сонячній системі, яке може бути придатним для підтримки життя.