Що відбудеться, якщо протягом 30 днів щоденно піднімати собі настрій похвалою? - Афіша bigmir)net
Спробуйте уявити: щоранку ви дивитесь у дзеркало й замість "Я недоспала", "Мені знову нічого вдягнути" або "Та що з мого життя" кажете собі: "Ти молодець. Ти класно впоралась. Я тобою пишаюсь". Ні, не саркастично. Не через силу. А по-справжньому.
Здається, це незручно? А тепер подумайте, як би ви це виконували кожен день протягом місяця. Які трансформації відбудуться? Чи відчуєте ви полегшення у своїй шкірі? Чи зможете позбутися внутрішніх переживань?
Ми провели умовний експеримент і звернулися до психологині Ірини Шеньє, щоб дізнатися, що про це говорить наука та як функціонує звичка самопохвали.
Ірина Шеньє роз'яснює:
У період війни, стресу та невизначеності, психіка постійно активує режим "виживання". У таких умовах навіть найменші щоденні успіхи стають непомітними. Відтак, зникає й відчуття власної цінності.
- звикли вимірювати свою цінність лише за допомогою успіхів;
- Нас этому не обучали.
Внаслідок цього внутрішній критик стає ще більш нав'язливим. Замість підтримки всередині виникає постійне відчуття: "Ти знову не дотягуєш".
Умови проведення експерименту є досить простими:
Кожного ранку або вечора, говоріть собі компліменти вголос.
Хоча б за одну річ: попри втому, я встала, не дозволила собі заглибитися у тривогу, підтримала себе і приготувала каву з душею.
Формат: вислів "Я горджуся тим, що сьогодні я...".
30 днів. Без оцінювання. Без іронії. Просто – для себе, на самоті.
"Коли ми відзначаємо свої досягнення, ми стимулюємо ті ж області мозку, що й під час отримання визнання від оточуючих. Проте, головна відмінність полягає в тому, що ми позбавлені залежності від думки інших", - зазначає Шеньє.
За тиждень зменшується самокритичність, і в голові виникає новий нейронний зв'язок: "Я можу бути цінною не тільки завдяки своїм успіхам".
Після 14 днів стає простіше приймати себе, навіть коли щось йде не так.
Через 21 день - зменшується тривожність, бо психіка отримує ресурс не лише ззовні, а й зсередини.
За тридцять днів - самооцінка зросте. Не в сенсі "Я найкраща", а в розумінні "Я достатня".
І саме ця "достатність" стала новим фундаментом у світі, що переживає нестабільність.
"Це абсолютно природно. Ми не маємо звички підтримувати себе. Але це схоже на відвідування спортзалу: спочатку відчувається дискомфорт, потім формується звичка, а з часом приходить сила," - підкреслює психолог.
Якщо "не йде":
Розпочніть із простого: "Сьогодні я вдалась, адже не зламалась".
- використовуйте записник або голосові повідомлення;
- створіть "листок перемог" і поповнюйте його щодня;
- зробіть ритуал: хвилина хвали - після чищення зубів або перед сном.
Упражнение: "Зеркало поддержки"
Станьте обличчям до дзеркала. Загляньте собі в очі. І промовте:
"Я спостерігаю за тобою. Моя вдячність тобі безмежна. Сьогодні я вклала всі зусилля, які мала, і це вже заслуговує на визнання."
Ірина Шеньє додає:
Це не лише про нарцисизм. Це про відновлення глибокого внутрішнього зв’язку. Про можливість бути не тільки продуктивною, а й по-справжньому живою.
Самі себе хвалити - це не просто "психологічна маніпуляція". Це життєва тактика. Коли все навколо руйнується, підтримка власної особи стає найпотужнішою захисною стіною.
І якщо ви зробите цей експеримент - хоч 7 днів, хоч 30 - ви не станете "ідеальною". Але, можливо, вперше за довгий час скажете собі:
"Я в порядку. Я маю свою цінність. Я - це я."
Це справжня трансформація, що відбувається зсередини і залишається назавжди.