Що варто врахувати щодо різниці між гуманітарною та благодійною допомогою, щоб уникнути проблем із податковими органами.

Гуманітарна допомога стала звичайним явищем для українців ще з 2014 року, коли почалася війна Росії проти України. З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році обсяги цієї допомоги, а також кількість її постачальників та отримувачів значно зросли. Крім того, в Україні існує давня традиція благодійництва, що передбачає системну підтримку людей, які опинилися в скрутному становищі, через надання благодійних ресурсів.

Незважаючи на спільну мету — підтримати тих, хто постраждав, гуманітарна та благодійна допомога базуються на різних правових принципах. Це викликає важливі запитання: чи необхідно звітувати про отриману чи надану допомогу? Чи підлягає вона оподаткуванню? Найголовніше — як уникнути ситуацій, які можуть призвести до труднощів для осіб, що надають або отримують цю допомогу.

Щоб отримати відповіді, слід чітко відокремити ці два терміни відповідно до чинного законодавства.

Правове регулювання обох видів допомоги в Україні ґрунтується на окремих спеціалізованих законах. Зокрема, гуманітарну допомогу врегульовано Законом України "Про гуманітарну допомогу", тоді як благодійну діяльність та благодійну допомогу -- Законом України "Про благодійну діяльність та благодійні організації".

Особливістю є те, що закон про благодійну діяльність не містить визначення поняття "благодійна допомога", натомість оперує терміном "благодійна діяльність". Відповідно до закону, це добровільна особиста або майнова допомога для досягнення визначених благодійних цілей, яка не передбачає отримання прибутку, винагороди чи компенсації благодійником.

Натомість закон про гуманітарну допомогу містить визначення саме цього терміну, однак не дає пояснення поняттям "гуманітарна діяльність" чи "гуманітарне реагування". У законі гуманітарна допомога визначається як цільова, адресна, безоплатна допомога -- у грошовій, натуральній формі, у вигляді послуг чи робіт -- що надається донорами з мотивів гуманності особам, які перебувають у складних обставинах, зокрема через війну, хворобу або надзвичайні ситуації.

Таке розрізнене та неоднозначне нормативне визначення термінів ускладнює чітке розмежування між благодійною та гуманітарною допомогою. Тому для глибшого розуміння їхніх відмінностей слід ретельно розглянути основні характеристики кожного з цих видів підтримки.

Мета надання підтримки

Гуманітарна підтримка створена для швидкого реагування на кризові ситуації, такі як збройні конфлікти, природні катастрофи та техногенні аварії. Її мета — оперативно забезпечити основні потреби людей, які опинилися в скрутних обставинах, включаючи продукти харчування, воду, медикаменти та тимчасове житло.

Натомість благодійна допомога може надаватися у будь-який час, незалежно від надзвичайних ситуацій, і охоплює ширше коло сфер: освіта, культура, охорона здоров'я, наука, соціальний захист тощо. Її метою є сприяння законним інтересам бенефіціарів, розвиток і підтримка суспільно важливих напрямів.

Суб'єкти, які здійснюють підтримку

Благодійна підтримка здійснюється меценатами — як фізичними особами, так і приватними юридичними особами, до яких відносяться, зокрема, благодійні фонди.

Гуманітарна допомога надається донорами, які можуть бути як юридичними, так і фізичними особами, що здійснюють свою діяльність як в Україні, так і за її межами. Це означає, що коло суб'єктів, які можуть надавати гуманітарну допомогу, є набагато ширшим у порівнянні з благодійною допомогою.

Особи, які отримують підтримку

Бенефіціарами благодійної допомоги є фізичні особи, неприбуткові організації та територіальні громади. Юридичні особи можуть стати бенефіціарами лише за специфічних умов і тільки при отриманні підтримки від благодійних установ.

У сфері гуманітарної допомоги діє подвійна модель:

У процесі надання гуманітарної допомоги існує певна структура, за якою допомога спочатку надходить до отримувачів, а вже потім вони розподіляють її серед тих, хто її потребує. Проте важливо зазначити, що отримувач гуманітарної допомоги має рівні права на її використання, як і ті, хто безпосередньо отримує цю допомогу.

Процес надання підтримки.

Благодійна підтримка може бути отримана безпосередньо через звернення бенефіціара до фонду, без необхідності проходити через складні бюрократичні етапи.

Для надання гуманітарної допомоги була розроблена чітко визначена процедура:

Звітність

У випадку надання благодійної підтримки, неприбуткова організація зобов'язана скласти річний звіт про використання своїх доходів.

Гуманітарна допомога передбачає додаткову звітність:

Податкові наслідки можна сформулювати як фінансові наслідки, пов'язані з оподаткуванням.

Податковий кодекс, в контексті оподаткування доходів фізичних осіб, об'єднує терміни "благодійна допомога" та "гуманітарна допомога", використовуючи єдиний вираз – "благодійна допомога".

Це свідчить про те, що навіть при наданні гуманітарної допомоги, для отримання податкових пільг важливо дотримуватися умов Податкового кодексу України, зокрема щодо статусів як організації, що надає, так і тієї, що отримує благодійну допомогу. Це необхідно, щоб уникнути порушень податкового законодавства і не зіткнутися з можливими штрафами.

Незважаючи на певну подібність у своїй основі — підтримка людей у важких життєвих обставинах — благодійна та гуманітарна допомога в Україні підлягають різним правовим нормам, мають різні цілі, способи реалізації, учасників процесу, а також особливості звітності. Хоча законодавство чітко розмежовує ці дві категорії, неясність або відсутність точних визначень таких термінів, як "благодійна допомога" і "гуманітарна діяльність", створює певні труднощі в практичному застосуванні норм права.

Ці труднощі можуть мати як адміністративні, так і фіскальні наслідки -- для донорів, благодійників і, зрештою, для самих набувачів допомоги. Саме тому належна правова кваліфікація виду допомоги ще на етапі її планування є ключем до ефективності, прозорості та законності гуманітарної чи благодійної діяльності.

Ясне відокремлення гуманітарної допомоги від благодійної знижує ризики для усіх учасників процесу. Це також забезпечує, що підтримка насправді потрапляє до тих, хто її найбільше потребує, обходячи зайві бюрократичні чи правові перепони.