США вдруге під час президентства Трампа вирішили вийти з ЮНЕСКО.

22 липня 2025 року Сполучені Штати вдруге за останнє десятиріччя вирішили вийти з Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). Основною причиною цього кроку стало незадоволення політикою організації, зокрема через визнання Палестини, що, на думку Вашингтона, є одностороннім політичним рішенням, яке ставить під загрозу нейтральність цієї інституції, повідомляє MigNews.

Це не перший такий крок: у 2017 році США вже залишали ЮНЕСКО під час президентства Дональда Трампа, звинувачуючи її в "антиізраїльській упередженості". У 2023-му, за адміністрації Байдена, країна поновила членство, але нинішній вихід демонструє глибшу структурну кризу довіри між США та деякими агентствами ООН.

Макрон: рішення США не впливає на міжнародну значущість ЮНЕСКО.

Президент Франції Емманюель Макрон швидко відреагував на рішення США, опублікувавши коментар на платформі X. У своєму висловлюванні він підкреслив, що Франція залишається "повністю відданою ЮНЕСКО" — організації, яка захищає важливі глобальні цінності, такі як наука, освіта, культура, спадщина океанів і мир. Оскільки штаб-квартира ЮНЕСКО розташована в Парижі, Франція виступає не тільки як політичний, а й як символічний центр цієї установи. Макрон зазначив, що "вихід США не зменшить нашу підтримку тих, хто веде цю важливу боротьбу".

Геополітичні причини розриву: Палестина і баланс сил

США жорстко критикують те, що ЮНЕСКО визнає Палестину як повноправного члена організації з 2011 року. На думку Вашингтона, така позиція підігріває напругу на Близькому Сході та суперечить зусиллям зі збереження балансу між Ізраїлем і Палестиною. Водночас багато європейських держав, включно з Францією, вважають культурну дипломатію окремою від політичного процесу, а роль ЮНЕСКО -- важливою для збереження світової спадщини незалежно від політичного статусу учасників.

Що означає вихід США для самої ЮНЕСКО

З точки зору бюджету, вихід США завдає суттєвого удару -- країна була одним із найбільших донорів організації. Але вже після першого виходу в 2017 році ЮНЕСКО адаптувалася до зменшення фінансування, оптимізувавши проєкти й активізувавши співпрацю з регіональними партнерами. Критично важливим залишиться питання підтримки з боку ЄС та G7, які можуть частково компенсувати втрату американської участі. Аналітики наголошують: якщо Франція, Німеччина, Японія та Канада збережуть політичну і фінансову підтримку, організація залишиться функціонально спроможною.

Потенційні впливи на світове управління.

Крок Сполучених Штатів встановлює новий прецедент у зменшенні впливу багатосторонніх інституцій в умовах геополітичної нестабільності. На думку міжнародних аналітиків, це може:

* Підірвати авторитет ЮНЕСКО як майданчика для культурної дипломатії

Посилити розмежування серед трансатлантичних партнерів.

Узгодити роль Китаю, який активно сприяє роботі гуманітарних організацій ООН.

* Ускладнити реалізацію глобальних програм із захисту культурної спадщини в зонах конфлікту

Вихід США з ЮНЕСКО вдруге за десять років відображає загострення конфлікту між національними інтересами та принципами міжнародного співробітництва. У цьому контексті позиція Франції набуває особливого символічного та політичного значення: вона свідчить про готовність Європи підтримувати архітектуру культурної дипломатії, навіть без участі Сполучених Штатів. Наступні місяці покажуть, чи зможе ЮНЕСКО адаптуватися до нових умов і зберегти свою глобальну легітимність. Раніше ми зазначали, що проросійські політичні сили Молдови об'єднуються в спільний блок для протидії європейським впливам.