"Тихий Чорнобиль" продовжує трансформувати земну поверхню, навіть минуло вже 80 років з моменту катастрофи, - стверджують науковці.

"Тихий Чорнобиль" сприяв значному випаровуванню води з Аральського моря.

Висохле Аральське море в Центральній Азії знову починає підніматися через випинання земної мантії під його дном, повідомляє Live Science.

Вчені в новому дослідженні зазначають, що екологічна катастрофа, відома як "тихий Чорнобиль", яка сталася в 1960-х роках, спричинила значне випаровування води з Аральського моря. До 1986 року це призвело до розділення озера на дві окремі частини.

Учені поділилися, що за останні 80 років Аральське море втратило 1,1 мільярда тонн води. Це еквівалентно масі 150 Великих пірамід Гізи. Така зміна спричинила невеликий відскік земної кори.

"Оскільки вага води в озері незначна для тиску на підстилаючу породу, ми припустили, що ця порода може відійти на невелику відстань від початкової глибини, поки вага буде зменшуватися", - пояснив доцент кафедри наук про Землю в Університеті Вікторії Веллінгтона в Новій Зеландії Саймон Лемб.

У виданні підкреслили, що нове дослідження показало, що земля продовжує підніматися навіть через десятиліття після того, як вода випарувалася. Ба більше, існує помітна опуклість, яка простягається далеко за межі первісної берегової лінії Аральського моря.

Науковці виявили цю випуклість, використовуючи супутникові технології дистанційного зондування. Вони зазначають, що посушлива природа території Аральського моря, яке розташоване на межі Узбекистану та Казахстану, сприяє точному виявленню незначних змін у земній поверхні.

Дослідження виявило, що в проміжку між 2016 та 2020 роками територія в межах 500 кілометрів від центру Аральського моря демонструє підйом. Науковці з'ясували, що протягом цього періоду земля піднімалася приблизно на 7 міліметрів щорічно.

"Хоча Аральське море ніколи не славилося великою глибиною, в період свого найбільшого розвитку воно мало достатні розміри, щоб його маса впливала на Землю на глибинах від десятків до сотень кілометрів. Це явище можна пояснити тим, що зовнішній жорсткий шар холодних порід не в змозі витримати вагу такої великої водойми, не занурюючись у більш гарячі та слабкі породи," - зазначив Лемб.

Раніше дослідження вчених виявило, що всі троянди спочатку мали лише один колір. З часом, у процесі еволюції та одомашнення, у цих квітів з'явилися численні відтінки, яскраві візерунки на пелюстках та здатність цвісти великими суцвіттями.

Окрім того, наукові дослідження не завжди призводять до тих результатів, яких сподіваються дослідники. Це яскраво продемонструвало одне, на перший погляд, безглузде дослідження, проведене в Сполучених Штатах чотири десятиліття тому. Через 40 років після первісного експерименту науковці знову повернулися до цієї ділянки і виявили там вражаючу спадщину.