Шість найзначніших історичних загадок, які наука змогла розгадати у 2024 році.

Цього року вченим вдалося пролити світло на загадки, що оточували видатних історичних постатей. Дослідники відкрили нові факти, які допомогли краще зрозуміти їхні неповторні життєві шляхи.

У певних ситуаціях вивчення давньої ДНК сприяло усуненню недоліків у наших знаннях та коригуванню стереотипних уявлень. У 2024 році CNN висвітлили шість історичних загадок, які були розкриті завдяки науковим дослідженням.

Розкриття таємничого.

Глибоке дослідження зубної емалі, зубного каменю та кісткового колагену стало ключем для науковців у вивченні "Людини Віттрупа" – представника кам'яної доби, який загинув насильницькою смертю в болотистій місцевості на північному заході Данії близько 5200 років тому.

Остатки цієї особи, вилучені з торф'яного болота в Віттрупі (Данія) у 1915 році, були виявлені разом із дерев'яною палицею, якою, ймовірно, завдали смертельного удару по голові. Проте про його життя і обставини загибелі залишається мало інформації.

Залучаючи найсучасніші аналітичні техніки, дослідник проекту з відділу історичних досліджень Гетеборзького університету в Швеції, Андерс Фішер, разом зі своєю командою прагнуть "виявити особу за останками" та відтворити історію найдавнішого зафіксованого іммігранта в Данії.

Виявлено "Людину-колодязь" з норвезької легенди.

Вчені змогли встановити зв'язок між особистістю скелета, виявленого в колодязі замку, та фрагментом норвезького документа, що датується 800 років тому.

Сага про Сверріса, що викладає життєвий шлях історичного монарха Сверре Сігурдссона, містить епізод, в якому в 1197 році ворожі війська скинули тіло померлого у колодязь норвезького укріплення Сверресборг. Це, ймовірно, було зроблено з наміром отруїти воду.

Група вчених нещодавно дослідила кістки, знайдені в колодязі замку в 1938 році. Використовуючи радіовуглецевий аналіз, дослідники визначили, що решткам близько 900 років. Генетичне секвенування зразків зубів показало, що "людина з колодязя" мала середній відтінок шкіри, блакитні очі та світло-каштанове або русе волосся. І що найцікавіше, його генетика не була пов'язана з місцевим населенням.

Дослідження міфу про "втраченого короля"

Протягом останніх двох десятиліть вдосконалення у сфері молекулярної генетики дозволили вченим розкрити давню історичну таємницю, пов'язану з так званим "загубленим принцом", який раптово з'явився в Німеччині в середині 19 століття, немов з нізвідки.

Протягом двох століть існували теорії, що таємнича постать на ім'я Каспар Хаузер могла бути частиною німецької королівської династії. У травні 1828 року його виявили в Нюрнберзі, де, будучи 16-річним юнаком без документів, він блукав містом. Хаузер мав великі труднощі у спілкуванні з тими, хто намагався з'ясувати його походження.

Проведено ряд досліджень генетичних матеріалів, отриманих з предметів, що належали Хаузеру, однак суперечливі результати призвели до ситуації без виходу. Цього року вчені зробили новий аналіз зразків волосся Хаузера і змогли підтвердити, що його мітохондріальна ДНК, яка передається через материнську лінію, не збігається з мітохондріальною ДНК родини Баден.

Спростування королівської містифікації розгадало одну таємницю, але на її місце виникла інша: ким тоді був цей чоловік?

Хворий замучений композитор

Класичний композитор Людвіг ван Бетховен помер у віці 56 років у 1827 році після довгих років хвороб, серед яких були глухота, хвороби печінки та шлунково-кишкові розлади. Композитор висловив бажання, щоб його хвороби були вивчені та результати поширені.

У травні науковці представили результати дослідження, яке виявило підвищений вміст свинцю в оригінальних пасмах волосся Бетховена. Вони припустили, що композитор міг страждати від свинцевого отруєння, що, в свою чергу, могло бути причиною його частих проблем зі здоров'ям. Ці висновки базуються на попередніх відкриттях, отриманих після того, як геном Бетховена став доступним для дослідження, що дозволило більш детально вивчити складні аспекти його фізичного стану.

Окрім свинцю, в організмі Бетховена виявили також значні рівні миш'яку та ртуті. Яким чином ці токсичні елементи потрапили до його тіла? Вірогідно, ці речовини накопичувалися через вживання риби з забрудненого Дунаю та вин, які готувалися з додаванням свинцю для підсолодження та збереження.

Нові відкриття допомагають глибше зрозуміти творчість композитора, а також його великі, складні симфонії, які продовжують виконувати оркестри в різних куточках світу.

Таємниці та скандали колоніальної епохи

Вивчення залишків скелетів із застосуванням сучасних методів аналізу ДНК в березні допомогло прояснити історію родини першого президента США Джорджа Вашингтона.

Згідно з інформацією, наданою Кортні Каваньїно, науковою співробітницею лабораторії ДНК-ідентифікації Системи медичної експертизи Збройних Сил США, молодший брат Джорджа Вашингтона, Семюел, котрий пішов з життя у 1781 році, разом із 19 іншими членами родини був похований на кладовищі, що розташоване на території маєтку Семюела поблизу Чарльзтауна, штат Західна Вірджинія. Однак, деякі могили не мають жодних позначок, ймовірно, для того, щоб уникнути їх розграбування. Дослідницька команда здійснила розкопки в надії відшукати місце поховання Семюела, але його точне місцезнаходження і досі залишається невідомим.

Однак, підходи, застосовані в цьому дослідженні, можуть бути використані для визначення невідомих залишків осіб, які служили у військових силах, починаючи з періоду Другої світової війни.

Тим часом окреме дослідження безіменних могил, знайдених у британському поселенні Джеймстаун, штат Вірджинія, виявило довго приховуваний скандал у родині першого губернатора колонії Томаса Веста.

Дослідники проаналізували ДНК двох чоловічих скелетів у могилах, і обидва були пов'язані з Вестом через спільну материнську лінію. Один із чоловіків, капітан Вільям Вест, капітан Вільям Вест, народився від тітки Веста, Елізабет, і був незаконнонародженим.

Вчені виявили, що інформація про народження Веста була свідомо виключена з генеалогічних архівів родини в той період. Вони припускають, що ця таємниця його справжнього походження могла стати стимулом для його рішення перетнути Атлантичний океан і стати частиною колонії.

У розумах (та дослідницьких центрах) видатних астрономів

Данський астроном Тихо Браге відомий своїми небесними відкриттями XVI століття. Однак він також займався алхімією, створюючи таємничі еліксири для заможних клієнтів, включаючи Рудольфа II, імператора Священної Римської імперії.

Алхіміки доби Відродження приховували свої методи та секрети, тому до сьогоднішнього дня збереглося лише кілька алхімічних формул. Після смерті Браге його лабораторію, що знаходилася під його замком та обсерваторією Ураніборг, знищили. Проте, вчені здійснили хімічний аналіз залишків скла й кераміки, знайдених на цій території.

Дослідження виявило наявність таких металів, як нікель, мідь, цинк, олово, ртуть, золото, свинець, а також несподівано вольфрам, який на той момент ще не був описаний. Існує ймовірність, що Браге отримав цей елемент з мінералу, навіть не здогадуючись про це, але цей факт відкриває нові питання щодо його таємничої діяльності.

Окрім цього, через кілька століть після того, як німецький астроном Йоганн Кеплер у 1607 році створив ескізи сонячних плям на основі своїх спостережень за Сонцем, ці новаторські малюнки сприяли науковцям у відновленні історії сонячного циклу.

Хоча звичайний цикл підвищення та зниження сонячної активності триває близько 11 років, існували випадки, коли поведінка Сонця відрізнялася від прогнозованої. Досліджуючи раніше забуті малюнки, створені Кеплером ще до винаходу телескопів, науковці змогли отримати нові відомості про мінімум Маундера — період аномально низької активності Сонця, що тривав з 1645 по 1715 роки.

Малюнки Кеплера були зроблені за допомогою камери-обскури - приладу, який використовував невеликий отвір у стінці інструменту для проєктування зображення Сонця на аркуш паперу. На його ескізах зображені сонячні плями, які допомогли астрономам визначити, що сонячні цикли відбувалися так, як очікувалося, коли Кеплер спостерігав за ними, а не тривали аномально довгий час, як вважалося раніше.

Тож цього року багатовікова праця Браге і Кеплера поповнилася новими фрагментами, які допомагають вченим реконструювати загадки минулого.

OBOZ.UA раніше повідомляв про одне з найзначніших археологічних відкриттів: в Єгипті знайдена найбільша астрономічна обсерваторія, що датується VI століттям до нашої ери.