У Києві існували інші Караваєві дачі: де саме вони розташовувалися та що з них збереглося на сьогоднішній день?
Ця неповторна архітектурна споруда, що була зведена наприкінці XIX століття, дивовижним чином витримала випробування війнами, революціями та змінами в міському ландшафті. Вона зберігає в собі загадки втраченого світу та забутих вулиць.
У глибині розкішної зелені одного з найбільших ботанічних садів нашої країни ховається загадка, відома лише обраним. Останній традиційний будинок урочища Караваївщина являє собою немов застиглий у часі куточок минулого, що зберігає в собі розповіді давніх епох та таємниці забутих вулиць.
Ця споруда є яскравим відображенням історії та культури місцевості, яка колись існувала в зовсім іншому вигляді. "Телеграф" отримав інформацію про дещо захоплююче.
Канал "Кожан" нагадав, що до виникнення ботанічного саду на цій місцевості колись існували другі київські Караваєві дачі — чарівне маленьке селище, яке отримало свою назву на честь професора-офтальмолога Володимира Караваєва, що колись володів цими землями. До 1870-х років у володінні професора були не лише ділянки в районі сучасної вулиці Скоропадського, де розташовувалися перші "Караваєві дачі", але й територія в тодішньому віддаленому урочищі, яке згодом стало відомим як Караваєвщина.
Основна вулиця селища, яка прямує в напрямку району Телички, колись носила назву Печерсько-Караваєвська. Зараз вона стала частиною алей ботанічного саду, де також можна знайти залишки старого дерев'яного будинку з витонченими різьбленими віконними рамами, обкладеного цеглою.
Цей будинок -- рідкісний приклад традиційної дерев'яної архітектури кінця XIX -- початку XX століття, який зміг зберегтися в межах Києва. Попри зовнішню простоту, він має унікальну атмосферу та історичну значущість, та є останнім живим свідченням дерев'яної забудови урочища Караваївщина.
Сьогодні ця споруда гармонійно інтегрована в природний ландшафт ботанічного саду і виконує функції господарського об'єкта відділу акліматизації рослин. Даний відділ займається науковими дослідженнями в галузі селекції та вирощування південних і маловивчених культур, що продовжує традицію дбайливого ставлення до природи та її спадщини.
Будинок біля ботанічного саду продовжує служити науці. Тут, як і раніше, розташовуються лабораторії та робочі приміщення відділу акліматизації рослин. Також проводяться експерименти з адаптації південних та екзотичних культур до місцевого клімату, створюються нові сорти плодових та декоративних рослин.
Останній традиційний будинок на колишній Печерсько-Караваївській вулиці — це не просто стародавня архітектурна споруда, а символ культурної спадщини Києва, що живе в злагоді з природою та науковим прогресом. Він служить нагадуванням про багатий історичний контекст району Караваївщина та про тих, хто зробив вагомий внесок у розвиток міста.
Раніше "Телеграф" ділився розповіддю про створення "нового" ботанічного саду в Києві. Цього року цей сад святкує понад 90 років з моменту свого заснування, а 29 травня 2024 року відзначить 60-річчя з моменту офіційного відкриття для відвідувачів.