У равликів є надзвичайно захоплююче особисте життя: науковці вразили новими відкриттями про цих істот.

Розмноження є критично важливим етапом для збереження виду. Проте спосіб, яким равлики знаходять своїх партнерів і здійснюють розмноження, вражає своєю унікальністю та оригінальністю.

РБК-Україна (проект Styler) ділиться цікавими фактами про те, як равлики вибирають своїх партнерів і розмножуються, посилаючись на інформацію від IFL Science, повідомляє UAINFO.org.

Які особливості процесу розмноження равликів?

Більшість наземних равликів є гермафродитами, що означає наявність у них як чоловічих, так і жіночих статевих органів. Ця особливість значно впливає на їхнє "особисте життя", зокрема на процеси пошуку партнерів і спаровування. Проте, це не єдина цікава характеристика цих молюсків.

Як равлики знаходять своїх партнерів

Насамперед те, що равлики - гермафродити, має свої переваги для цих молюсків - вони можуть спаровуватися з будь-яким іншим представником виду.

На цьому хороше закінчується - майже все, пов'язане з пошуком партнера, є складним. Равлики мають жахливий зір, тож вони не зможуть оцінити теоретичного партнера по блиску мушлі.

Дослідники вважають, що молюски "зрозуміли", як скористатися тим, чого у них більш ніж достатньо: слизом. Коли равлики рухаються, вони залишають за собою слід, який, як з’ясувалося, може містити феромони, які притягують потенційних партнерів.

Проте іноді обставини ускладнюються через мутації. Наприклад, у 2016 році колишній дослідник Лондонського музею природознавства виявив садового равлика, у якого мушля була закручена в незвичному, лівосторонньому напрямку.

У результаті цієї надзвичайно рідкісної мутації статеві органи молюска опинилися на протилежному боці, що ускладнювало процес розмноження, адже він міг відбуватися лише з равликами, що мали аналогічну мутацію.

Втім, історія молюска, якого назвали Джеремі, закінчилося щасливо - вчені знайшли равлику партнера з аналогічною мутацією, яка не проявилася у нащадків Джеремі. Цей унікальний випадок допоміг науковцям більше дослідити взаємодію домінантних і рецесивних генів у різноманітних видів.

Залицяння слимаків

Суть проблеми гермафродитних равликів полягає в тому, що з еволюційної та енергетичної точки зору обидва партнери прагнуть максимізувати свої шанси на передачу генетичної інформації, вкладаючи при цьому мінімум зусиль.

За словами Баррі Рота, колишнього менеджера колекцій Каліфорнійської академії наук, за допомогою залицяння равлики визначають, хто з них самець, а хто - самка. У деяких видів це рішення зрештою приймається в затяжному поєдинку на так званих "любовних дротиках".

Однак мова не йде про репродуктивні органи молюсків – багато наземних равликів створюють покриті слизом стрілоподібні утворення з карбонату кальцію. Один або обидва равлики можуть намагатися ввести цей "дротик" в партнера, і той, хто зробить це першим, має більше шансів на успішне запліднення.

Дослідження допомогли встановити, що равлики вступають в поєдинок не заради домінування - це звичайний етап процесу спарювання молюсків.

Слизова оболонка містить гормони, які сприяють легшому виходу сперматозоїдів з копулятивного каналу равлика, зменшуючи ризик їх перетравлення та підвищуючи шанси на досягнення місця запліднення.

Отже, для равлика, якого вкололи "дротиком", це не найкраща новина: дослідження 2015 року, яке було проведене на сухопутному равлику Bradybaena pellucida, виявило, що той, хто зазнав поразки в битві на мечах, не лише втрачає здатність до запліднення, а й має схильність до більш ранньої смерті, ніж зазвичай.

Процес спаровування

Бій на мечах - не єдина божевільна частина інтимного життя равликів. Не менш незвичним є сам момент спарювання. Молюски мають так званий копулятивним орган - опуклість з правого боку голови. Тут одночасно розташовані чоловічий та жіночий статеві органи.

На завершальному етапі спарювання статеві органи обох равликів виводяться з боків їхніх голів і одночасно з'єднуються з опуклістю на голові іншого равлика.

Потім равлики формують і передають сперматофори - своєрідні капсули, наповнені сперматозоїдами - після чого розлучаються. Як і неквапливий рух равликів, весь процес може зайняти кілька годин.