Україна прогрівається швидше, ніж інші країни: яку погоду слід очікувати влітку та які наслідки це матиме для продовольчої безпеки.

Середні літні температури знову виявилися вище звичних норм.

Цієї весни погода в Україні вразила своєю непередбачуваністю. Одного дня можна було вийти на вулицю в теплому пальті, а наступного вже насолоджуватися сонячними променями в парку. Такі різкі коливання температури стали тривожним сигналом про те, що клімат зазнає швидких змін. Після спекотного літа 2024 року, коли в деяких регіонах термометри фіксували рекордні +41°C, багато людей задумуються: чого слід очікувати від літа 2025 року? Можливо, варто готуватися до ще більшої спеки?

"Телеграф" провів бесіди з провідними експертами у галузі кліматології, метеорології та сільського господарства, щоб з'ясувати, чи слід готуватися до покупки кондиціонерів та сонцезахисних засобів, а також який прогноз щодо кліматичних умов в Україні на найближчий час.

Лише два десятиліття тому літо в Україні мало зовсім інший вигляд. Середні температури коливалися в межах +19...+22°C, а дні з сильною спекою можна було легко порахувати. Проте в останні роки ми спостерігаємо зовсім іншу картину. Більше того, фахівці у сфері кліматології вважають, що Україна зазнає потепління швидшими темпами, ніж інші регіони планети.

-- На жаль, швидкість потепління в Україні протягом 1961-2024 років була майже у 2,5 раза вищою, ніж зміна глобальної температури та випереджала темпи зміни температури повітря у Північній півкулі і Європі, -- говорить в розмові з "Телеграфом" Віра Балабух, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту.

Унаслідок кліматичних зрушень змінився і характер зволоження -- посухи стали частішими та тривалішими. Найбільше від цього потерпають південні регіони України, які й раніше належали до зони ризикованого землеробства.

Зміни клімату сприяють активізації процесів опустелювання, що призводить до розширення території Олешківських пісків. На жаль, зникнення Каховського водосховища ще більше загострило цю проблему. Прогнозується, що температура повітря буде продовжувати зростати, а також зросте нестача опадів у цьому регіоні, що, в свою чергу, призведе до подальшого опустелювання земель у разі відсутності вологи, -- зазначила Віра Балабух.

Хоча це може створити враження, що українці незабаром зможуть вирощувати апельсини, інжир і оливки, відома кліматологиня підходить до таких висновків з обережністю.

Як пояснював "Телеграф" раніше, екзотичні рослини, такі як цитрусові, не пристосовані до нестабільних погодних умов. Вони не переносять ані заморозків, ані різких змін температури, що все ще характерно для нашого клімату.

-- Хоча зими справді стають коротшими, а літо -- тривалішим і теплішим, це ще не означає, що в нас встановився середземноморський клімат. Україна й далі залишається в межах помірної кліматичної зони, -- наголошує Балабух.

При цьому слід зазначити, що численні теплолюбні рослини вже успішно адаптуються до українських територій.

— Персики, магнолії та виноград вже не є чимось незвичайним навіть на півночі України, — зазначає експерт. — Проте весняні заморозки та зростаючий дефіцит вологи продовжують залишатися серйозними викликами для цих рослин.

Враховуючи кліматичні зміни, які спостерігаються протягом останніх 20-30 років, найбільш помітне підвищення температури фіксується в зимовий та літній періоди. Минулого року українці зіткнулися з аномально високими температурами влітку, тому зараз з тривогою стежать за прогнозами. І це не без підстав — середня температура літа 2025 року може перевищити норму на два градуси.

-- Найвища температура ймовірна у липні, який традиційно є найспекотнішим місяцем в Україні. Щодо того, чи сягне цього року температура повітря 40 градусів і вище -- говорити поки що зарано. У разі ймовірного розвитку таких погодних умов синоптики обов'язково попередять про небезпеку, -- говорить Віра Балабух.

Відомий український метеоролог Ігор Кібальчич поділився своїми думками в коментарі для "Телеграфу".

За словами експерта, ймовірність того, що літо виявиться ненормально теплим, складає приблизно 70-75%. Температури можуть перевищувати середні багаторічні показники на 1-1,5 °C. Однак це не гарантує, що всі літні місяці будуть спекотними. Наприклад, червень може бути більш прохолодним, тоді як липень і серпень можуть порадувати нас значним підвищенням температури.

Згідно з інформацією метеоролога, найвищі температури, як показує статистика, спостерігаються, як правило, в інтервалі з 15 липня по 15 серпня. У цей період зазвичай реєструються максимальні денні та середні температури.

Безумовно, хвилі спеки не обійдуться без нашої уваги. Це явище зумовлене надходженням повітряних мас, особливо з північної частини Африки, Близького Сходу та центральних азійських регіонів. Внаслідок цього, в деякі дні температура в повітрі, зокрема в південних та східних регіонах України, може сягати понад 40 °C, -- зазначає Кібальчич.

Цікаво, що 2024 рік став одним з найспекотніших за всю історію спостережень, майже зрівнявшись за температурними показниками з 2010 роком. У окремих районах, таких як Миколаївська область, температура досягала відмітки +41 °C.

Варто зазначити, що в останні роки спостерігається новий тренд: вересень дедалі частіше нагадує літній місяць. Температура, що перевищує +30°C, тепер стає звичною по всій країні в цей період. Справді, літо, здається, поступово переміщується ближче до осені.

-- Щодо опадів -- тут усе складніше. У літній період більшість дощів -- це саме конвективні опади, які пов'язані з грозами. А грози мають дуже локальний характер: в одному районі міста може випасти місячна норма, а в сусідньому -- жодної краплі, -- ділиться синоптик.

Враховуючи, що минуле літо відзначалося значною посухою, особливо на Лівобережжі, існує ймовірність, що цього року опадів буде більше, а грози стануть більш інтенсивними. Проте, це не лише позитивний аспект. Зростання інтенсивності гроз може призвести до підвищення ризику небезпечних погодних явищ, таких як град та навіть торнадо, які вже стали звичними для України.

Зазначимо, що такі явища зазвичай тривають недовго і виникають над відкритими територіями чи лісами, тому їх рідко помічають, -- відзначає Кібальчич.

При цьому він не прогнозує безперервної аномальної спеки, оскільки, згідно з даними, два роки підряд не можуть бути надто теплими.

Аграрії є одними з найбільш вразливих до наслідків зміни клімату. Тривалі посушливі періоди здатні буквально "запекти" врожай на полях. Щоб краще зрозуміти, з якими викликами можуть зіткнутися сільгоспвиробники вже цього літа, ми звернулися до Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) — асоціації агрокомпаній та постачальників сільськогосподарських ресурсів, що об'єднує понад 200 учасників.

Як розповів в розмові з "Телеграфом" генеральний директор УКАБ Олег Хоменко, посуха і тривала спека, яка останніми роками затягується на значний період, для аграріїв приносить лише збитки.

У прогнозуванні погодних умов завжди існує певна частка невизначеності, і насправді жодна людина у світі не може з абсолютною точністю визначити, яким буде літо. Проте ми можемо обговорити ідеальні умови, які були б найсприятливішими для аграрного виробництва: це оптимальна кількість опадів та відповідний температурний режим. Звичайно, це лише теоретичні міркування — реальна погода може суттєво відрізнятися, — зазначив він.

За словами Хоменка, для сільського господарства оптимальними вважаються температури в пікові літні періоди (в середині та наприкінці сезону) в межах 30-35 °C. Проте в останні роки температура часто перевищує 40 °C, що викликає так зване "запікання" рослин і зупинку їхньої вегетації. Минулого літа це в окремих регіонах спричинило значне зниження врожайності через тривалу посуху.

-- Щодо опадів, то оптимальними є дощі обсягом 40-50 міліметрів на місяць. Проте важливо, щоб ці опади були рівномірними, а не у вигляді кількох міліметрів щодня або одного великого дощу раз на місяць, який може бути ще й з градом чи супроводжуватися буревієм, що пошкоджує посіви, наприклад, кукурудзу або соняшник. У таких умовах аграріям доводиться працювати. І, на жаль, неможливо спрогнозувати погоду з такою точністю, тому залишається тільки надіятися на Бога, що все буде добре, -- говорить експерт.

Генеральний директор УКАБ зізнається: наразі багато в чому виробництво залежить від погодних умов, зокрема від рівня вологи. Безумовно є певні агротехнологічні методи, які допомагають справлятися з відсутністю вологи. Наприклад, це ощадливі технології обробітку ґрунту, які дозволяють зберегти вологу в ґрунті, не даючи їй випаровуватися занадто швидко. Існують також антистресові заходи, що інколи застосовуються для покращення стану рослин. Але ці методи дають лише тимчасовий ефект. Якщо спекотна погода триває 20-30 днів, жодні заходи не допоможуть.

В таких обставинах фермерам необхідно сподіватися на витривалість своїх рослин. Проте, завдяки сучасним науковим досягненням, ситуація покращується: створюються нові гібриди, які мають високу стійкість до посухи. Це ще один із методів, за допомогою яких агровиробники можуть зберегти свої врожаї, -- розповідає Олег Хоменко.

За його словами, найбільш стійкими в умовах посухи є культури, як соняшник, з глибокою кореневою системою, яка дозволяє йому знаходити вологу на більшій глибині. Соняшник добре справляється з такими умовами, і аграрії бачать, що площі під ним, а також під соєю, збільшуються.

-- До прикладу, кукурудза залишається нашою основною культурою. Тут активно використовуються посухостійкі гібриди, які добре переносять такі екстремальні умови. Що стосується весняних приморозків, то озимина добре перенесла ці морози і відновила свою вегетацію. Серйозних втрат посівів немає, хоча локальні пошкодження все ж трапляються, але це не є глобальною проблемою, -- говорить він.

Для підприємств та виробників критично важливо мати налаштовану технологію обробки та детально оформлену технологічну карту. Після її розробки та вдосконалення, з часом вона здатна знизити ризики, які виникають через погодні умови, впевнений спеціаліст.

-- Останні 10 років посушливі періоди періодично траплялися, тому я не вважаю, що це суттєво вплине на поживні властивості культур. Однак варто говорити про те, що такі умови можуть призвести до появи нових культур, які раніше були екзотичними для України. З часом ми можемо побачити культури, адаптовані до посушливого клімату, -- розповів Олег Хоменко.

Цікаво, що протягом минулого року, внаслідок посухи, Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) оцінив втрати в обсягах врожаю основних сільськогосподарських культур на рівні 5-7%. Проте, якщо цього літа знову настане сильна спека, ймовірно, ціни на продукти в супермаркетах не зазнають істотних змін, оскільки їх коливання в значній мірі залежать від світових ринків.

-- Річ у тім, що українська продукція переважно орієнтована на експорт, і ціна формується з урахуванням світових ринків. Торгові війни, продовольчі баланси між країнами -- усе це впливає на ціноутворення. Такі країни, як Бразилія, Аргентина та Китай, є ключовими факторами, що визначають ціни на агропродукцію, -- пояснив генеральний директор УКАБ.

Щодо внутрішнього споживання, спека матиме незначний вплив на технічні культури, оскільки їх використовують для переробки на комбікорми та в птахівництві і тваринництві. Відповідно, це не позначиться суттєво на цінах у магазинах.

Олег Хоменко зазначає, що ціни на хліб, ймовірно, залишаться у межах інфляції в Україні, тому українцям не варто занадто турбуватись.