Запобігти обмеженості рухів: фахівці пояснили, як уберегти спину від тривалого болю.

Проблеми зі спиною здатні перетворити наше повсякденне існування на справжнє випробування, і, на жаль, можуть стати хронічними. Медичні фахівці пропонують різноманітні способи захисту від цієї зростаючої небезпеки, а також попереджають про дії, яких слід уникати.

Біль у спині стає все більш поширеною проблемою на планеті: вчені оцінюють, що близько 619 мільйонів людей страждають від цього недугу, і до 2050 року ця цифра може зрости до 843 мільйонів, що призведе до того, що спинний біль стане основною причиною інвалідності у світі. Це захворювання негативно впливає на якість життя, викликаючи проблеми зі сном, погіршуючи психічне здоров'я та ускладнюючи повсякденні справи, такі як гра з дітьми або вихід на роботу. Проте лікарі розробили ряд заходів, які можуть допомогти в профілактиці та лікуванні цього стану, повідомляє BBC Science Focus.

У Фокус.Технології запустили власний Telegram-канал! Підписуйтеся, щоб бути в курсі найновіших та найзахопливіших подій у світі науки!

Економічні наслідки болю в спині також значні: у Великій Британії він щорічно обходиться уряду в 5 мільярдів фунтів стерлінгів, а в США -- в 635 мільярдів доларів у вигляді медичних витрат і втрати продуктивності праці. Незважаючи на поширеність цього захворювання, існує безліч хибних думок щодо болю в спині. Багато хто вважає, що біль свідчить про серйозні ушкодження, проте більшість випадків болю в спині класифікуються як "неспецифічні", тобто не мають ідентифікованого структурного ушкодження або захворювання, що ідентифікується.

Різкий біль у спині, як правило, зникає самостійно протягом кількох тижнів. У той же час, хронічний біль, що триває понад три місяці, є більш складним випадком для лікування. Фахівець з фізіотерапії Рут Ньюсом зазначає, що більшість ситуацій не є серйозними, і рекомендує пацієнтам почекати чотири-шість тижнів перед тим, як звертатися до лікаря, якщо не спостерігаються тривожні симптоми, такі як оніміння або незрозуміла втрата ваги. Важливо врахувати, що надмірне використання діагностичних зображень, зокрема МРТ, може ускладнити ситуацію. Хоча такі сканування можуть виявити рідкісні захворювання, вони часто показують вік пов'язані зміни, які не є небезпечними для здоров'я.

Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі European Journal of Pain, такі результати часто призводять до зайвих і інвазивних методів лікування. Наприклад, аналіз, що охоплює 400 000 американських пацієнтів, виявив, що ті, хто проходив магнітно-резонансну томографію при болях у спині, частіше піддавалися хірургічним втручанням і приймали опіоїдні знеболювальні, часто відзначаючи погіршення стану через рік.

Активність залишається основним фактором у профілактиці та лікуванні болю в спині. Різні види вправ сприяють укріпленню м'язів і покращенню кровообігу. Професор Кіран О'Салліван з Університету Лімерика рекомендує займатися тим, що приносить задоволення пацієнтам, підкреслюючи важливість їхньої постійності, а не дотримання певних програм. Регулярна фізична активність, навіть проста прогулянка, допомагає розслабити тіло і сприяє відновленню, спростовуючи поширене уявлення про необхідність тривалого відпочинку для одужання.

Інноваційні методи, такі як терапія репроцесингу болю (ТРБ) і когнітивно-функціональна терапія (КФТ), відкривають нові можливості для вирішення цієї проблеми. ТРБ зосереджується на психологічних причинах хронічного болю, допомагаючи пацієнтам змінити своє сприйняття та зменшити активність мозкових структур, пов'язаних із болем. Подібно до цього, КФТ враховує фізичні та психологічні аспекти, а також зміни в способі життя, що призводить до значно кращих тривалих результатів у порівнянні з традиційними методами лікування.

Раніше Фокус писав про головний біль. Чому ж, якщо мозок не чутливий до болю, людина все одно його відчуває -- розповідають учені.

Фокус також повідомляв про можливу епідемію хронічного болю в спині до 2050 року, коли кількість людей, які страждають від цієї проблеми, може перевищити 800 мільйонів. Ця "тиха буря" охоплює всіх, від дітей до людей похилого віку, вражаючи найбільше тих, хто найменше цього передбачає.