За словами експерта, в Україні є можливість збільшити врожай зернових на 20 мільйонів тонн, якщо максимально реалізувати потенціал селекційної роботи. | УНН

Україна може збільшити врожай зернових на 20 млн тонн, ефективно використовуючи селекційний потенціал. Наразі лише 20% насіння кукурудзи та соняшнику - вітчизняного виробництва.

Протягом останніх десяти років Україна зменшила власний селекційний потенціал у сферах рослинництва та тваринництва, проте залишається важливим гравцем у глобальному забезпеченні продовольством. Таку думку висловив народний депутат кількох скликань, а також Президент Всеукраїнської громадської організації "Українська аграрна конфедерація" Леонід Козаченко в ексклюзивному інтерв'ю для УНН.

За його словами експерта Україна сьогодні зберігає лідерські позиції у світі з вирощування зернових колосових культур, а також має стабільно високі показники у картоплярстві: переважна більшість насіннєвого матеріалу - вітчизняного походження. Говорячи про ситуацію у тваринництві, Козаченко відзначив успіхи птахівництва, однак застеріг, що інші галузі в занепаді.

На сьогоднішній день частка вітчизняного насіння на ринку кукурудзи та соняшника складає лише 20%, решта - це імпортовані продукти. Що стосується цукрового буряка, то національне насіння займає всього 18% ринку. В тваринництві ситуація є ще більш критичною: свинарство та продукція великої рогатої худоби на 50-70% залежать від імпортних постачань.

Козаченко підкреслив, що для збереження і розвитку аграрної та селекційної спроможності надзвичайно важливими є наукові основи та доступ до земельних ресурсів для реалізації дослідницьких проектів.

Україна - не маленька країна, яка не має сільськогосподарського потенціалу. Ми повинні розвивати свої селекційні проєкти, а не лише користуватися іноземними. (...) Без науки, генетики й селекції ми не зможемо рухатися вперед. Вже зараз маємо потенціал збирати не 108 млн тонн зернових, як у 2021 році, а принаймні 125-130 млн, якщо ефективно використовувати наявний селекційний ресурс

Вибір землі - вбивство науки: чому не слід передавати землі НААН Фонду державного майна 23.04.25, 14:46 * 168464 перегляди

Окрім цього, за словами Козаченка, державі необхідно зосередитися на обговоренні технологічних викликів, таких як системи зрошення, засоби для захисту рослин та інноваційні підходи до підвищення врожайності. Експерт також підкреслив важливість реформи в галузі науки.

Наука повинна бути більш інтегрована в освітній процес. Студенти мають отримувати можливість ознайомитися з актуальними науковими розробками та ще в університеті вирішувати, чи прагнуть вони досягати успіху в науковій сфері, чи в підприємництві. У Сполучених Штатах Америки підтримка прикладної науки надається бізнесом, тоді як фундаментальні дослідження фінансуються державою. В Україні ж обидва напрямки залежать від державного фінансування, і цю ситуацію слід змінити.

На завершення, фахівець підкреслив, що відповідно до інформації Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), щодня у світі внаслідок голоду втрачає життя понад 25 тисяч людей, більшість з яких проживає в Африці. У той же час, Україна вже зараз забезпечує харчуванням приблизно 400 мільйонів людей.

Ми можемо продавати 80% від усього, що виробляємо. Якщо зосередимося на розвитку науки й знайдемо ресурси, потенціал України можна збільшити в рази

Підприємства НААН є опорою для багатьох сіл, забезпечуючи робочі місця та сплачуючи податки. Відчуження земель може призвести до втрати цих підприємств і погіршення ситуації в регіонах. В Академії повідомляють, що до її складу наразі входять 82 наукові установи, серед яких 32 інститути, 39 станцій, біосферний заповідник "Асканія Нова" та 91 державне підприємство. Попри нестачу фінансування з боку держави та складну ситуацію через війну, ці установи продовжують працювати, самостійно забезпечують свої потреби та зберігають робочі місця для людей. Це особливо важливо для сіл і маленьких міст, де підприємства НААН часто є єдиним місцем, де люди можуть працювати, отримувати зарплату та мати стабільне життя.