Валерий Залужный: Приветствую вас - Начало Третьей мировой войны состоялось.

20 листопада під час нагородження учасників сотні лідерів "УП 100", колишній головнокомадувач ЗСУ а нині посол у Великій Британії Валерій Залужний поспілкувався із авторами подкасту "Української правди" УП-2.

Розмова із Валерієм Федоровичем була недовгою, але за ці 20 хвилин колишній головком встиг:

- оголосити про старт Третьої світової війни;

- пояснити, чому російська армія не здатна до глибоких проривів на фронті;

- описати суть нової стратегії Росії;

- спрогнозувати коли закінчиться новітній виток технологічної гонки озброєнь...

Але це ще не все. У новому випуску подкасту УП-2 ми представляємо повну відео-версію детальної бесіди Залужного з українськими ЗМІ, яка відбулася вперше з початку масштабного вторгнення. Запрошуємо вас до перегляду!

Для тих, хто воліє читати, ми пропонуємо текстовий варіант нижче.

У минулому році, під час інтерв'ю з The Economist, ви зазначили, що на фронті встановилася патова ситуація, коли жодна зі сторін не могла просунутися вперед через однаковий рівень технологічного забезпечення. Тепер ми спостерігаємо, що російська армія здобуває певні успіхи в наступальних діях. Як би ви зараз охарактеризували ситуацію на фронті?

- У своїй статті я вів мову про абсолютно нормальний і еволюційний процес, коли війна штовхає колесо науково-технічного прогресу і воно починає розкручуватися.

Врешті-решт це призводить до того, що сторона, яка наступає, втрачає можливості виконання оперативних завдань.

Яке це завдання? Йдеться про просування на відстань 150-200 км, що було зафіксовано в радянських стандартах. Коли на полі бою почали активно використовуватися роботи, це фактично заблокувало будь-які пересування військових. Нездатність протистояти роботизованим системам призвела до виникнення ситуації, коли обидві сторони залишилися без руху. Ми не могли атакувати росіян, а росіяни, в свою чергу, також не мали можливості просуватися вперед.

Ця тенденція залишається актуальною й нині, оскільки не спостерігаємо у росіян спроможності виконувати подібні завдання, як, наприклад, просунутися на 150-200 кілометрів за тиждень.

Згідно з моєю концепцією, після завершення цього технічно-еволюційного циклу та подальшого накопичення технологічних ресурсів, можливість для відновлення продажів знову з'явиться.

За моїми підрахунками, це може трапитися десь після 2027 року. Але ще не факт, що саме 2027 року, з урахуванням економічної й демографічної ситуації, і що хтось буде претендувати на війни такого масштабу, як подолання території противника.

Вірогідно, що це буде стратегія, яку ворог нині використовує в Україні. Йдеться про так звану тактику "виснаження", що викладена в російських навчальних матеріалах, а також про тактику "блокади", яка спричиняє, перш за все, руйнування економічного та морального стану.

Ми зараз бачимо на полі бою, що немає глибоких проривів противника. А бачимо поступове видавлювання нас із позиції. Це дається їм дуже і дуже великими втратами.

Відбуваються атаки як на нашу економіку, так і на цивільні інфраструктури. Зокрема, їхні ракетні системи планують свої маршрути так, щоб засоби протиповітряної оборони не змогли запобігти ураженню наших живих цілей. Крім того, це є частиною інформаційної кампанії, спрямованої на підрив мобілізаційних зусиль.

До цього також належать когнітивні заходи, спрямовані на зміну сприйняття війни серед українців. В результаті, ми стикаємося з труднощами в забезпеченні особового складу на передовій. Це, зрештою, веде до поступової втрати наших позицій.

Проте, варто зазначити, що на даний момент російська сторона не має наміру здійснювати масштабні наступальні дії для розширення свого фронту, оскільки це вимагало б значних ресурсів, яких у них вже не вистачає.

Саме реалізація комплексних заходів, орієнтованих на "виснаження", є причиною того, що ми спостерігаємо на полі бою, а також впливає на процес мобілізації та ставлення населення до початку цієї війни.

Цей захід є всебічним елементом стратегії "ізмору". Можна спостерігати, що практично всі складові цієї стратегії реалізуються.

Ви в даний момент працюєте у Великій Британії та взаємодієте з колегами з західного світу. Чи здатний колективний Захід витримати таке "ізоморфне" протистояння?

Коли ми говоримо про здатність певної країни чинити опір, важливо перш за все звернути увагу на оцінку ризиків, які вона та інші держави сприймають.

На сьогоднішній день я не бачу такого супротивника, в якого вистачить ресурсів для ведення широкомасштабних воєнних дій довготривалий період.

Я навіть не впевнений, що Китай наразі здатний розпочати масштабні операції.

Якщо говорити про короткочасні воєнні дії, то імовірніше за все, європейські країни готові.

Але основне питання полягало в тому, чи вони готові до війни на виснаження.

Давайте проведемо підрахунки. У жовтні Україна зазнала атак на свої енергетичні цивільні об'єкти, отримавши, за попередніми даними, 1643 "шахедів" та приблизно 200 ракет.

Тенденція вказує на те, що ця цифра продовжить зростати. Лише в листопаді 2024 року, якщо підрахувати кількість "шахедів" і ракет, що були спрямовані на цивільні цілі, ми можемо досягти близько трьох тисяч. І це ще не кінець місяця.

Отже, кількість повітряних цілей зростає, а кількість засобів боротьби обмежена і надто дорога. Навіть по цьому показнику, я вважаю, що ні Британія, ні країни Європи не будуть готовими.

Хоча наявність значної кількості літаків F-16 забезпечує відмінні можливості для протиповітряної оборони, проте за 2-3 місяці систему ППО можна вичерпати повністю.

Чи займаються вони альтернативними заходами і засобами для того, щоб навчитися боротися з повітряними цілями - сказати важко. Ймовірніше за все, що ні. Тепер інше питання.

Розгляньмо ситуацію на передньому краї. У вересні та жовтні цей регіон отримав близько 4,5 тисячі керованих авіаційних бомб. Важливо зазначити, що вага бойової частини КАБ складає 500 кілограм, тоді як бойова частина "Іскандера" важить 480 кілограм.

Чи сьогодні в європейській країні, або в тій же самій Британії, є хоча б 5 тисяч ракет до систем "Patriot", щоби збити керовані авіаційні бомби? Я щось сумніваюся. Бо вони дуже дорогі і як наслідок їх неможливо мати дуже багато, тому що виробляти їх проблемно.

Тому по цій військовій складовій можна сказати, що, мабуть, вони не готові.

Військові операції в контексті стратегії "ізмору" мають значення, проте, швидше за все, не є ключовими.

Існує кілька ключових напрямків, в яких активні російські сили. Перш за все, це інформаційно-психологічні кампанії. Також варто згадати про когнітивну сферу, вплив якої ми відчуваємо досить сильно.

Європа перебуває в комфортному кліматі і наразі не бажає його покидати. Тому, на мою думку, якщо вони готові до війни в умовах "зимового холоду", то це, напевно, буде з суттєвими обмеженнями.

Валерію Федоровичу, ви зазначали минулого року, що Україні необхідно здійснити технологічний прорив для здобуття перемоги у війні. Які інновації можуть стати вирішальними у цій боротьбі сьогодні?

- Якщо подивитися уважно на історію воєн і воєнного мистецтва, то ми нічого революційного не побачимо. Це абсолютно нормальний еволюційний процес, який в певний момент штовхає науковий прогрес до появи нової зброї.

Сьогодні новітня зброя, яку можна охарактеризувати як "сучасний порох", не обмежується лише безпілотними пристроями чи роботами, а охоплює значно ширший спектр — технології. Це стосується також нових способів зв'язку, сучасної розвідки і зміненого підходу до освоєння космосу. В результаті виникає зовсім інша система управління, що змінює доктрини використання військ та, відповідно, їх підготовки. Не варто забувати і про виробництво, наукове забезпечення та підготовку кадрів — все це є частиною великого системного процесу, який можна узагальнити одним терміном — технології.

І на сьогоднішній день, я вважаю, що головним у цьому протистоянні буде, мабуть, штучний інтелект. Він буде перший відвойовувати собі місце.

Цікаво зауважити, що це дійсно велика проблема: те, що колись зображувалося в 90-х роках як фантастика у кіно, вже стало реальністю.

Правда заключається в тому, що машини почали воювати з людьми. І зараз це вже не смішно, а виглядає абсолютно реалістичним. Тому сьогодні мають попрацювати перш за все психологи, щоб негайно визначити ті бар'єри і сфери, куди штучний інтелект допускати не можна. Мова про ті сфери, де людина відрізняється від решти світу, як, наприклад, почуття. Інакше людина перестане бути людиною.

Отже, психологи мають негайно поставити ці бар'єри. Юристи мають попрацювати і виробити механізми захисту людського середовища від впливу науково-технічного прогресу.

На основі моїх розрахунків, приблизно в 2027 році прогрес у сфері штучного інтелекту досягне своєї межі. Можна сказати, що тоді стане очевидним новий вигляд танків, ракет та інших технологій, які впродовж наступного століття лише зазнаватимуть змін, ставши більш точними, економічними та вдосконаленими.

У 2027-му році цей технологічний ривок завершиться, і тоді сторони зможуть накопичувати нову зброю як для нападу, так і для захисту.

Ця зброя буде безжальною. І світ зіткнеться з новою небезпекою: чи варто розпочати масштабний наступ з новими засобами, чи, як ймовірніше, людству слід обрати стратегію "виснаження", яка дозволить поступово знищувати цілі нації, руйнуючи їх економіку, залякуючи населення і спонукаючи до капітуляції.

Чи існує можливість запобігти Третій світовій війні в даній ситуації, і які кроки для цього необхідно вжити?

- Моя відповідь вам не сподобається, але я знаю воєнну науку, воєнну історію, і я бачу, за якими показниками можна класифікувати, є війна чи її немає.

На мою думку, у 2024 році ми з упевненістю зможемо стверджувати, що Третя світова війна вже розпочалася.

- Чому саме в 24-му?

- Тому що в 2024 році перед Україною вже стоїть не Росія.

На мою думку, в 2024-му році можна з упевненістю стверджувати, що Третя світова війна вже розпочалася.

Тому що в 2024 році перед Україною вже стоїть не Росія. Перед Україною стоять солдати з Північної Кореї. Давайте казати чесно. Вже в Україні абсолютно відкрито, нічого не соромлячись, вбивають цивільних людей іранські "Шахеди".

Вже в Україну летять ракети саме північнокорейського виробництва, і вони про це відкрито заявляють. В Україні підриваються китайські снаряди, в ракетах російських застосовуються китайські деталі.

Пробачте, але я впевнений, що багато військових поділяють мою думку. Я вас "привітаю" — те, на що ми так довго сподівалися, нарешті розпочалося.

Проте хочу підкреслити, що сам Господь надає можливість не лише Україні, а й всьому людству, щоб у цей момент зробити важливі висновки.

Є можливість зупинити це прямо зараз, на українських землях. Проте, чомусь наші партнери не бажають це усвідомити. Зрозуміло, що в Україні вже накопичилося чимало противників. Завдяки технологічним досягненням, країна зможе вижити, але залишається під питанням, чи зможе вона впоратися з цією боротьбою самостійно.

Отже, я впевнений, що глобальна війна, привіт, - вона вже розпочалася.