У Німеччині археологи виявили "маслобійку", створену неандертальцями, де варили кістки.

У Німеччині на стоянці Ноймарк-Норд археологи знайшли унікальне місце, яке могло слугувати "жировою фабрикою" кам'яної доби. Люди, що жили поблизу озера 125 тисяч років тому, систематично переробляли туші тварин для добування жиру, варячи кістки у великих масштабах.

За інформацією CNN, це відкриття було здійснене завдяки ретельному аналізу приблизно 120 тисяч кісткових фрагментів та 16 тисяч інструментів з кременю, виявлених під час тривалих археологічних досліджень на південь від Галле. Вивчення, опубліковане в журналі Science Advances, також свідчить про наявність залишків вогню на території розкопок.

Науковці вважають, що неандертальці, які мешкали в цьому регіоні ще 125 000 років тому, розбивали багаті на кістковий мозок кістки за допомогою кам'яних молотів, а потім кілька годин варили їх, щоб витопити жир. Після охолодження він спливав на поверхню, звідки його можна було легко зібрати.

Ці заходи вимагали ретельного планування: полювання, переміщення туш, їх зберігання та створення спеціального місця для приготування кісток. На думку дослідників, ця знахідка сприяє розумінню організації, тактики та вишуканих навичок виживання спільноти.

Співавтор дослідження та професор палеолітичної археології в Лейденському університеті, Віл Роебрукс, підкреслив, що це ще одне підтвердження неправдивості стереотипу про неандертальців як про примітивні створіння.

Протягом багатьох років археологи демонструють, що неандертальці володіли значно вищим рівнем інтелекту, ніж раніше вважалося. Вони виготовляли пряжу, клеї, створювали прикраси з орлиних кігтів, а також гравірували на кістках і стінах печер. І нещодавно стало відомо, що ці давні люди також мали досить складні навички в зберіганні та обробці їжі.

Дослідники акцентували увагу на тому, що неандертальці, які мешкали на німецькому археологічному об'єкті протягом трьох століть, мали глибоке розуміння харчової цінності жирової тканини. Оскільки дієта, що містить велику кількість білків, але є бідною на жири, може призвести до білкового отруєння, відомого також як "отруєння кроликами" чи "зловісник карібу", - це серйозне порушення, яке виникає, коли печінка не встигає переробляти білки та виводити надлишковий азот.

Для людей, які важать від 50 до 80 кг, споживання 300 грамів білка на добу є цілком достатнім, що еквівалентно приблизно 1200 калоріям — це менше, ніж рекомендована добова норма. Отже, неандертальцям потрібно було отримувати додаткові калорії з жирів або вуглеводів, щоб уникнути дефіциту.

Оскільки в м'ясі великих тварин було мало жиру, джерелом енергії ставали саме кістки. Неандертальці, як показує дослідження, свідомо обирали найдовші кістки, які містили найбільше жиру.

На розкопках археологи виявили залишки щонайменше 172 великих тварин, серед яких переважали коні, олені та тури — значні вимерлі родичі сучасних корів. Саме ці довгі кістки ідеально підходили для отримання кісткового мозку.

Автори дослідження зазначають, що методи, якими неандертальці могли варити кістки, залишаються невідомими. Можливо, вони застосовували шкіряні мішки, контейнери або березові горщики, а також шлунки тварин, наповнені водою, які підвішували над вогнем в якості посуду.

Співавтор дослідження Джефф Сміт з Університету Редінга висловив припущення, що неандертальці могли збагачувати свій жировий бульйон рослинними добавками для покращення смаку або отримання додаткових поживних речовин. Під час археологічних розкопок були знайдені обвуглені залишки фундука, жолудів і терну.

"Ці люди не були звичайними мисливцями та збирачами, які просто існували з дня на день. Вони були справжніми майстрами стратегічного мислення, здатними прогнозувати майбутнє, організовувати складні завдання та максимально використовувати ресурси свого оточення," - зазначив Сміт.

Археолог Людовік Слімак з Французького національного центру наукових досліджень CNRS, який не був залучений до даного дослідження, охарактеризував це відкриття як "дуже захопливе". Він підкреслив, що це перше достовірне археологічне свідчення того, що неандертальці використовували спеціалізовані методи для видобутку жиру.

"Вони, нарешті, надають ясні археологічні свідчення того, що багато хто з нас вже давно підозрював: неандертальці не лише цінували ліпіди, що містяться в кістках, але й розробили спеціалізовані методи для їх видобутку та обробки," – зазначив Слімак, автор книги "Останній неандерталець".

За його словами, нова інформація тісно узгоджується з ширшими археологічними даними, які показують, що неандертальці були висококваліфікованими мисливцями на велику дичину з витонченим почуттям екологічної адаптації.

Професор антропології Брюс Гарді з Коледжу Кеньйон у США також високо оцінив відкриття, назвавши його "найкращим прикладом обробки кісткового жиру доби кам'яного віку". На його думку, такі докази можна назвати буквально "киплячим бульйоном неандертальців".

Як повідомляло видання OBOZ.UA, так званий харбінський череп, відомий також як "череп людини-дракона", представляє собою проміжний вид Homo sapiens — денисівців. Це підтверджується останніми генетичними та білковими дослідженнями залишків черепа "людини-дракона".