Науковці змогли навчити людське око сприймати новий відтінок, названий "оло".

Вчені з Каліфорнійського університету винайшли інноваційний метод стимуляції сітківки, який дозволяє сприймати унікальний відтінок кольору.

Науковці з Каліфорнійського університету в Берклі здійснили унікальне наукове відкриття, розробивши експериментальну методику "Oz", яка дозволяє людському оку сприймати кольори за межами природної людської здатності бачення. Дослідження, опубліковане у науковому журналі Science Advances, представляє принципово новий підхід до вивчення зорового сприйняття.

Група дослідників під керівництвом аспіранта Джеймса Фонга розробила нову технологію, яка дозволяє здійснювати надзвичайно точну стимуляцію світлочутливих клітин сітківки, відомих як колбочки. На відміну від звичайного підходу до кольорового зору, що включає три типи колбочок (L, M і S), науковці змогли активувати лише середні (M) колбочки, які відповідають за сприйняття зелених відтінків.

Експериментальна методика отримала назву "Oz" -- на честь смарагдового міста з книг про Wizard of Oz. Для реалізації дослідження науковці створили детальну карту сітківки кожного учасника експерименту. Використовуючи передову техніку адаптивної оптичної когерентної томографії (AO-OCT), дослідники змогли точно ідентифікувати розташування та властивості кожної колбочки.

П'ятеро учасників експерименту змогли спостерігати абсолютно новий відтінок, який отримав назву "оло" (olo). Це ім'я походить від координат на тривимірній кольоровій карті — "0, 1, 0", де "0" вказує на відсутність стимуляції L і S колбочок, а "1" символізує повну активацію M колбочок. Учасники описали цей колір як "надзвичайно насичений блакитно-зелений", який перевершує навіть лазерне світло за своєю яскравістю.

Технологія "Oz" відкриває принципово нові можливості для наукових досліджень. Зокрема, дослідники вбачають потенціал її застосування у вивченні та лікуванні колірної сліпоти, моделюванні очних захворювань та навіть у створенні повноколірного зору для людей з порушеннями сприйняття кольорів.

Необхідно підкреслити, що актуальна версія методики має свої обмеження. Зокрема, учасники експерименту могли спостерігати новий колір лише за допомогою периферійного зору, оскільки центральна частина сітківки містить занадто малі колбочки для ефективної лазерної стимуляції. Додатково, на цьому етапі методика передбачає фіксоване положення погляду та застосування спеціалізованого обладнання.

Джеймс Фонг акцентує увагу на тому, що основна мета його дослідження полягає в досягненні програмованого управління кожним фоторецептором сітківки. Хоча повного контролю поки що не вдалося досягти, запропонована методика демонструє теоретичну можливість реалізації таких маніпуляцій.

Перспективи даного дослідження є надзвичайно широкими. Вчені мають намір продовжити аналіз можливостей стимуляції четвертого типу колбочок, що спостерігається у деяких індивідів і надає їм підвищену чутливість до кольорів – цей феномен відомий як тетрахромазія.