Дослідники розкрили таємницю зниклої води на Марсі: вона насправді досі існує.

Води на Червоної планеті виявилося значно більше, ніж у крижаних запасах Антарктиди.

Під пустельною поверхнею Марса може ховатися цілий "океан" води, запечатаний у пористу породу. При цьому зберігатись вона може там у рідкому вигляді.

Цю інформацію викладено в дослідженні, яке нещодавно було опубліковане в National Science Review. Автори детальніше розкрили основні моменти роботи в статті для The Conversation.

Марс далеко не завжди був таким, яким ми знаємо його сьогодні. У період приблизно з 4,1 по 3 мільярди років тому на його поверхні текли річки, які впадали в озера і моря. Однак усе почало змінюватися в міру ослаблення магнітного поля: частина води випарувалася, частина замерзла і зібралася на полюсах у вигляді льоду, а ще частина просто зникла кудись і до цього часу були лише припущення про те, чому її не стало.

Згідно з проведеними розрахунками, кількість цієї "втраченої" води могла б бути достатньою для формування океану на Марсі завглибшки щонайменше 700 метрів. Це дійсно значний обсяг.

Апарат InSight, який там знаходиться з 2018 року, у 2021 році зафіксував наслідки ударів двох метеоритів, а ще через рік - маротрусу. Під час подібних подій через всю планету поширюються хвилі, які мають властивість рухатися з різною швидкістю крізь породи різної густини. Вимірювання швидкості цієї хвилі дозволяє зрозуміти, через що проходить хвиля.

Розшифровані дані InSight виявили, що в діапазоні глибин від 5,4 до 8 кілометрів хвилі пересувалися з незвично низькою швидкістю. Це може свідчити про наявність пористих порід, які насичені рідкою водою. Додаткові температурні вимірювання показують, що на цій глибині температура залишається вище точки замерзання води, а тиск недостатній для переходу води в надкритичну фазу, яка є проміжною між рідким і газоподібним станами.

Це перше сейсмічне підтвердження наявності рідкої води на Марсі на неглибоких шарах. Вчені поки що не можуть сказати, чи можуть там жити позаземні мікроорганізми, проте припускають, що вода може в майбутньому знадобитися земним колонізаторам.

"Майбутні марсоходи або бурові установки можуть мати можливість дослідити ці резервуари, вивчаючи їх хімічний склад на наявність ознак життя. Ці водні середовища також потребують захисту від земних мікробів, оскільки можуть приховувати давні марсіанські біологічні форми," - зазначають автори.

Як повідомлялося раніше, марсохід Curiosity знайшов на Марсі найдовші молекули на підставі вуглецю, які будь-коли виявляли на цій планеті. На Землі такі часто є частиною живих організмів.